Навою у снах вона лине А в очах страх птах Лови ув імлі вона є Але і ні є
Сивіє в’є Тьмяною сльозою зволожує Вона є
Вона знов і знов ії рухи Наче кров знов і знову Вона є у снах зниклою А на устах є
Линучи навою Обіймами болю То лиш сміх її
Вона лине вона є але і ні Але і є вона знову Вона є вона у снах знову Ії рухи наче кров вона знов Вона лине вона є але і ні Але і є вона знову І наче птах віє очима сивими її.
Накидки в снах она несется А в глазах страх птица Лови заключенных темноте она Но и не есть
седеют вьет Тусклой слезой увлажняет Она есть
Она вновь и вновь ии движения Как кровь снова и снова Она является во снах пропавшей А на устах есть
устремляясь накидки объятиями боли То лишь смех ее
Она несется она есть но и ни Но и есть она снова Она является она во сне снова Ее движения как кровь она вновь Она несется она есть но и ни Но и есть она снова И как птица веет глазами седыми ее .