Ти друг мій найбільший, та чи хтілося цього?
Ти приходиш у сні, та не говориш нічого.
Ти буваєш, як квітка, одягнута в вранішній холод,
А буваєш, як зірка, так далеко, що не видно нічого.
Я хотів би дивитись в твої очі, безкрайні казково,
Та зникаєш ти вранці, коли сон мій відходить...
Та я вдячний тобі, що хоч в сні ти приходиш,
Що ми поряд тоді, коли зникає день, і з'являється новий.
Завжди мріяв про те, щоб світанок з тобою зустріти,
Але ти тільки сон...Мій сон...
To Enn...