То закодованих думок тече піна,
Той захаращений струмок формує море.
Я - недовірливих очей сліпа дитина..
Розстріляне небо сповзає поволі,
Посічені руки закрили нам очі
Вони вже ніколи не вернуть додому
Не хочуть.
Пр.
То закодованих думок тече піна,
Той захаращений струмок формує море.
Я - недовірливих очей сліпа дитина..
І бруду не буде, і краще не стане,
Вогонь замість сонця із неба осяє.
Коли ти один, наче вітер блукаєш.
І знаєш.
Пр.
А ми молодці - не бачим, не чуєм.
Але розкажіть нам, а ми і повірим.
Малюючи весну по чорному білим
Снігом.
Пр.