Ти знаєш багато слів,
Ти чуєш багато мов.
Прокляття твої як спів,
Мовчання твоє як скло.
Ти бачив багато стін
І маєш своє вікно.
В епоху зміїних змін
Відчиниться і воно.
Глухий проламаєш кут
Коли вже забракне сил.
Та в тебе є парашут
До пари калічних крил
Ти маєш запас води,
Та навіть напас про-запас
Аби догребти туди,
Де вже починається джаз.
На світі достатньо тем
І темних магічних нот,
І в кожної свій тотем,
І свій потаємний код.
А в тебе нема таємниць.
Ні леза нема, ні меча.
Ти можеш упасти ниц
Від доторку до плеча...
А день – океан без дна,
А світло – море без риб.
Тож просто пірнай з вікна,
Аби полетіти вглиб.
А день – океан без дна,
А світло – море без риб.
Тож просто пірнай з вікна,
Аби полетіти вглиб.