Серед степу в Дикім Полі
Шукав козак свою долю.
Вірний кінь та гостра шабля - вся його рідня.
І татари пріч тікали, як козацькі тримби грали,
Як сідлали козаченьки доброго коня. Приспів.
Чисте поле, як те море, козакові рай.
Слобожанська Україна - степовий наш край! А на боці шабля дзенька.
Нехай знають воріженьки.
Що на гасло отаманів встане Слобода!
Встануть всі, хто має силу, боронити Україну.
Вище голову, козаче, горе не біда!
Приспів.
Де Айдару води сині
Тихо плещуть і понині.
Дике Поле, степ широкий, рідна сторона.
Щедро родить земля-ненька слобожанських козаченьків,
І лунає в степу пісня, славна, похідна.
Приспів.