Вона собі у всьому відмовляла
Не день, не місяць, а три роки поспіль
Жила в халупі, в клубах не гуляла
І навіть продала своє волосся
Жетони щоб в метро не купувати
Вона знайшла роботу поруч з хатой
Навчилася без грошей існувати
Але тепер їй заздрять всі дівчата!
Це більше не сон,В неї шостий «Айфон»!
Тепер є резон повертатись в Херсон.
Плацкартний вагон , вона п’є самогон
Везе показати свій шостий «Айфон».
Нехай вона йшла пішки до вокзалу
Бо не лишилось грошей на маршрутку
але так гордо ТОЙ айфон тримала
Як свій квиток у райдужне майбутнє
Можливо, якби гроші не збирала
А витрачала для краси своєї
То їй би цей «Айфон» подарували
Але легкі шляхи,- то не для неї!
Це більше не сон,В неї шостий «Айфон»!
Тепер є резон повертатись в Херсон.
Плацкартний вагон , вона п’є самогон
Везе показати свій шостий «Айфон».
Всі знайомі у Херсоні
в шоці будуть від «Айфону».
І свідомість втратить Оля,-
Та, що її била в школі…
Вороги нап’ються з горя
Завдяки її «Айфону»
А її колишній Коля,-
Взагалі впаде у кому!
Це більше не сон,В неї шостий «Айфон»!
Тепер є резон повертатись в Херсон.
Плацкартний вагон , вона п’є самогон
Везе показати свій шостий «Айфон».
