Темна ніч, темна ніч.
Я блукаю по вулицям міст.
На перехресті знайомих доріг
Я наближаюсь до вікон твоїх.
Зачарований світлом золотим твоїм
Майже тисячу літ, майже сто тисяч зим,
Заворожений поглядом твоїх очей,
Місяць веде мене до твоїх дверей.
Темна ніч, зоряне небо.
Вітер – твоя колискова.
Ніжна моя, я мрію про тебе,
Але ти про це не дізнаєшся ніколи.
Все, що я хочу сказати тобі,
Знаєш, так важко тримати в собі.
Свої слова, свої думки
Я назавжди залишу глибоко в душі.
Про те, які сльози в моїх очах,
Про те, як я бачу тебе в своїх снах,
Про те, що ти зі мною у світі мрій,
Нехай знає тільки вітер сумний.
Темная ночь, темная ночь.
Я брожу по улицам городов.
На перекрестке знакомых дорог
Я приближаюсь к окнам твоих.
Очарованный светом золотым твоим
Почти тысячу лет, почти сто тысяч зим,
Завороженный взгляд твоих глаз,
Месяц ведет меня к твоей двери.
Темная ночь, звездное небо.
Ветер - твоя колыбельная.
Нежная моя, я мечтаю о тебе,
Но ты об этом не узнаешь никогда.
Все, что я хочу сказать тебе,
Знаешь, долго держать в себе.
Свои слова, свои мысли
Я навсегда оставлю глубоко в душе.
О том, какие слезы в моих глазах,
О том, как я вижу тебя в своих снах,
О том, что ты со мной в мире грез,
Пусть знает только ветер печальный.
