Залежна
Ти досі не розумієш, чому дні настільки сірі...
І знову шукаєш спосіб забутись душею й тілом.
Благаєш тобі повернути твої "ліки",
Збагни нарешті ти свій статус, ти така навіки...
Ти казала всім сама, що залежна не була,
Ти, просто, трошки звикла, це твої слова...
Спробувала ти дарма,
Та ти побачиш у житті ще світло,
Ти не навіки в темряву ввійшла...
Чекай, не затягай мотузку, може ще є хвилина,
Злови зв’язок, ти, майже, вже не людина.
На стінах чекають тіні...йому залиши листа:
"Вибач, та я втомилась, я, просто, не жила"
І казала всім сама, що залежна не була,
"Я, просто, трошки звикла", - це твої слова...
Спробувала ти дарма,
Та ти побачиш у житті ще світло,
Ти не навіки в темряву ввійшла...