Ти перед дзеркалом в сльозах, в голові думок багато.
Тебе мучить сумління. Та вже пізно шось міняти.
Ти сьогодні без причини забрала життя в дитини.
На душі не відчуваючи ніякої провини.
Лиш тепер відчула ехо материнського болю.
Загубивши людську, ще ненароджену, долю.
Та хто тобі це позволив? Хто дав право так чинити?
Знаєш, навіть лютий звір своє дитя не зможе вбити.
Ти сидиш і плачеш, на собі волосся рвеш.
Та вже досить пізно. Вже нічого не вернеш.
А чим ти думала, коли без відчуттів віддавалась?
І коли у сина рідного життя забрала?
Твій син ангелом став, не побачивши маму.
Не побачивши землю ввійшов у Райську Браму.
Та він буде приходити до тебе у снах
і повторяти рядки зі сльозами на очах...
Мам, скажи мені чому я не народився?
Мам, пробач мене за те, що я тобі приснився.
Я лиш хотів зігріти тебе своїм теплом.
Мам, поглянь на мене, я став ангелом.
Ти підірвешся вночі з холодним потом на чолі.
Лице закриєш руками, стиснувши зуби до болі.
Перед очима його погляд і в вухах його сміх.
Аж тепер ти зрозумієш, який важкий твій гріх.
Та в чому винен твій син? Скажи, яка його вина
в тому що він не став... не став одним із нас
які живуть на землі, яким життя подарували
і в яких це життя батьки не забирали.
Ти закричиш в пустоту, та твій крик безнадійний.
Не зрівняється він з дитячим сміхом мелодійним
який кожного ранку ти могла чути.
Але ти вибрала, на жаль, зовсім інший маршрут.
Маленький ангел тобі простягає руку в снах.
Посміхається щиро зі сльозами на очах.
Він пробачив усе і кожним своїм сном
дякує за те, що ти зробила його ангелом...
Мам, скажи мені чому я не народився?
Мам, пробач мене за те, що я тобі приснився.
Я лиш хотів зігріти тебе своїм теплом.
Мам, поглянь на мене, я став ангелом.
Qualitative rec., 2013
Вы зеркало в слезах, много мыслей в моей голове.
Вы мучила совесть. И ШОС слишком поздно, чтобы изменить.
Теперь нет причин унесла жизнь ребенка.
В сердце, не чувствуя за собой никакой вины.
Конечно, в настоящее время чувствовал эхо материнской боли.
Потерять эту человеческую, нерожденную, судьбу.
И кому разрешено вам? Кто дал право так поступать?
Вы знаете, даже в звере февраля его ребенок не может убить.
Сидишь и плакать, его волосы rvesh.
Но уже довольно поздно. Ничего так.
А что вы думали, что не было дано, когда нет чувств?
И когда родной сын взял жизнь?
Ваш сын стал ангелом, не видя мою мать.
Не видя земли вошли небесные ворота.
И он придет к вам во сне
и повторяющиеся строки в слезах ...
Мама, скажи мне, почему я не родился?
Мама, прости меня за то, что я мечтал.
Я только хотел, чтобы согреть вас своим теплом.
Мама, посмотри на меня, я стал ангелом.
Вы pidirveshsya ночь с холодным потом на лбу.
Покрытие лицо руками, стиснув зубы от боли.
Перед глазами его ума и ушей смеха.
До сих пор вы не понимаете, что ваш грех трудно.
И почему винить сына? Говорят, что его вина
тот факт, что он не сделал ... сделал не один из нас
живущий на земле, которая дала жизнь
и в котором жизнь родителей не принимаются.
Ты кричишь в пустоту, и ваш безнадежный крик.
Не сравнить его с детским смехом мелодичным
что каждое утро вы могли слышать.
Но вы выбрали, к сожалению, совсем другой маршрут.
Маленький ангел протягивает к вам во сне.
Улыбка искренне в слезах.
Он прощал все и каждый из их сна
Благодарим Вас за то, что вы сделали его ангел ...
Мама, скажи мне, почему я не родился?
Мама, прости меня за то, что я мечтал.
Я только хотел, чтобы согреть вас своим теплом.
Мама, посмотри на меня, я стал ангелом.
Качественная запись., 2013 | |
