Скільки мороку і слів -
таких зимних, ніби айсберг.
Скільки непотрібних сліз -
злих, замучених бажанням
падали вниз, ніби квіти з отерпших рук.
Знов піднімались, ставши легкими як колір і звук.
Та й ангел не може літати -
не видно небо кріз грати...
Скільки теплих кольорів,
вбитих цвяхами на небі,
хтіли розпалити лід -
образ твій, о lessi,
а ми все падали вниз, ніби квіти з отерпших рук.
знов піднімались, ставши легкими як колір і звук.
ангел не може літати -
не видно небо кріз грати...
текст (c) 1998
Сколько мрака и слов -
таких зимних, будто айсберг.
Сколько ненужных слез -
злых, замученных желанию
падали вниз, словно цветы с отерпших рук.
Вновь поднимались, став легкими как цвет и звук.
И ангел не может летать -
не видно небо сквозь решетку ...
Сколько теплых цветов,
убитых гвоздями на небе,
хтили разжечь лед -
образ твой, о lessi,
а мы падали вниз, словно цветы с отерпших рук.
вновь поднимались, став легкими как цвет и звук.
Ангел не может летать -
не видно небо сквозь решетку ...