Весь день йшов дощ за вікном моїм
По вулицях мов ти один
а люди дивились в вікна
хапали очима краплі і
хто із нас буде винен,
і сльози того не варті
кріз сльози бачу як тремтять долоні,
мов під дощем в твоїм полоні
і бігти мені нікуди,а кидати все нізащо
а в двері чужі роскуті увійти не стане краще
між нами стане осінь і збирати листя досить
і крізь сльози бачу досі,
як в очах палае осінь,це і є кінець мого кохання
Востаннє бачу і востаннє мрію,
востаннє плачу і востаннє вірю,
скажи що сказати треба,
залиш мені просто небо,
і йти мені більш нікуди,
ми станемо просто люди