сл. Надія Приходько, муз.: Богдан Весоловський
Коли б хто знав, які то ночі
У нашім краї чарівні,
Верба схилила стан дівочий
На сині води весняні.
Знизала з хвиль собі намисто,
Когось чекає край села,
Дістала жмут зірок вогнистих,
Пестливо тулить до чола.
Скотився місяць з небозводу,
Узув перлисті сап'янці,
І до верби, тієї вроди,
Шукає броду у ріці....
Коли б хто знав, які то ночі
У нашім краї чарівні,
Верба схилила стан дівочий
На сині води весняні.
сл. Надежда Приходько , муз .: Богдан Весоловский
Если бы кто знал, какие то ночи
В нашем крае волшебные ,
Ива склонила состояние девичий
На синие воды весенние .
Пожала из волн себе ожерелье ,
Кого ждет на краю села ,
Получила клок звезд огненных ,
Нежно прижимает ко лбу.
Скатился месяц с небосвода ,
Обул жемчужные сапожки ,
И к ивы , той красоты ,
Ищет брода в реке ....
Если бы кто знал, какие то ночи
В нашем крае волшебные ,
Ива склонила состояние девичий
На синие воды весенние .
