Страдальная мати під хрестом стояла,
Плакала, ридала, слізми промовляла, сину мій.
Ой сину, сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину на хресті?
Я ж тебе купала дрібними сльозами,
Я ж тебе хранила поміж ворогами, сину мій.
Ой сину, сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину на хресті?
А тепер я бачу твоє тіло вбите,
Твої руки-ноги до хреста прибиті, сину мій.
Ой сину, сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину на хресті?
На твоїй голівці віночок з тернини.
Болить моє серце, болить воно, ниє, сину мій.
Ой сину, сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину на хресті?