Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелиться в полі туман.
Став чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар,
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, мов жар. Moonlight night, starry, clear,
Evidently, though the needle assembly.
Go forth, kohanaya, heavy work,
Although the grove for a minute!
Syadem ukupochtsi here in Kalina,
And I, Mr. lords!
Look, my rybonko - silver wave
Spreading the field fog.
He became magical, like a ray studded,
Do zahadavsya or asleep?
The gene for slim and high osychyni
Leaves affectionately shaking.
You're not afraid, that bare nizhenky
Dip in cold dew,
I you, my dear, until hatynonky
Odnesu himself on his hands.
You're not afraid, that freeze, lebedonko,
Heat - no wind, no clouds,
I embrace you to their hearts,
And it sticks, like a fever. Смотрите также: | |
