Ромашка
Вірші: Ніни Воронюк
На ромашці білій про любов питають,
Любить, чи не любить, пелюстки зривають,
Не скуби ромашку, їй цвісти весною,
Говори з красою, вічно мовчазною,
Не скуби ромашку, їй цвісти весною,
Говори з красою, вічно мовчазною.
В ромашковім полі жайвори співають,
І росу пахучу, ночі сповивають,
Скроплена дощами, вимита водою,
Це світилка чиста в косах молодої,
Скроплена дощами, вимита водою,
Це світилка чиста в косах молодої.
Від весни до літа, і в порі осінній,
Нею пахне купіль, нею пахне сіно,
І в морози зимні пелюстки ті самі,
Змалював художник у віконній рамі,
І в морози зимні пелюстки ті самі
Змалював художник у віконній рамі.
Бог її плекає, а вітри голублять,
Як її полюбиш, то й тебе полюблять.
Не скубіть ромашку, не топчіть ногами,
Це любові квітка у зеленім храмі,
Не скубіть ромашку, не топчіть ногами,
Це любові квітка у зеленім храмі.
chamomile
Poems: Nina Voronyuk
On a white camomile about love ask,
Like it or not, the petals are torn off,
Do not pluck chamomile, it blooms in spring,
Speak with beauty, eternally silent,
Do not pluck chamomile, it blooms in spring,
Speak with beauty, eternally silent.
In the chamomile field larks sing,
And the dew is fragrant, the nights are wrapped,
Sprinkled with rain, washed with water,
This lamp is pure in the braids of the bride,
Sprinkled with rain, washed with water,
This lamp is clean in the braids of the bride.
From spring to summer, and in the autumn,
It smells of baptism, it smells of hay,
And in the cold winter petals are the same,
Painted by an artist in a window frame,
And in the cold winter petals are the same
The artist painted in a window frame.
God nurtures her, and the winds turn blue,
If you love her, they will love you too.
Do not pluck chamomile, do not trample with your feet,
This is a love flower in a green temple,
Do not pluck chamomile, do not trample with your feet,
It is a love flower in a green temple. | |
