Ми любимо нашу Русь, українську нашу Русь.
Та люблять її також, усі сусіди наші, чомусь.
Із півночі на нас ішли, із півдня набігали,
Із заходу нас нищили, зі сходу винищували,
У спини нам стріляли, історію нашу крали.
Тут жив мій дід, тут жила баба.
Це землі предків моїх й я гуляю їх садом.
А хто ці землі не поважає,
Той їх собою удобряє.
Нашу доброту, чомусь сприймають, наче слабкість
І хибно розуміють вороги нашу терплячість.
Народ Великої Русі нікуди не кочує,
Живе на своїй землі, чужої не потребує,
Він неньку свою цінує, нащадок предка вартує.
Тут жив мій дід, тут жила баба.
Це землі предків моїх й я гуляю їх садом.
А хто ці землі не поважає,
Той їх собою удобряє.
We love our Russia, our Ukrainian Russia.
And like it too, all our neighbors, for some reason.
From north to us going, assailed the south,
We destroyed the west, east destroyed,
In the back we were shooting, stealing our history.
Here my grandfather lived, there lived a woman.
This land of my ancestors and I walk to the garden.
And who does not respect the land,
One of them udobryaye.
Our kindness somehow perceived as weakness
And our enemies falsely understand patience.
The people of Great Russia will not wander,
He lives in my country, not someone else's needs,
He appreciates his their mother, a descendant of an ancestor worth.
Here my grandfather lived, there lived a woman.
This land of my ancestors and I walk to the garden.
And who does not respect the land,
One of them udobryaye.
