Під старим дубом кінь стоїть білий,
В мене був любий, в мене був милий,
Милий мій, любий, був ти у мене,
Падає з дуба листя зелене,
Було зеленим, а стало жовтим,
Чому від мене в далеч пішов ти,
В далеч пішов ти милий, юначе,
Під листям жовтим білий кінь плаче.
Плаче, як вітер кінь ясночолий,
Милому відьма стрілася вчора,
Стрілася вчора чорная ружа,
Милий з вечора продав їй душу,
Продав і душу, продав і волю,
Та й занедужав, та й збожеволів,
Тай збожеволів милий мій вчора,
Коню, мій білий чом ти став чорний?
Б’є кінь копитом землю під дубом,
Як мені жити, милий, мій, любий,
Милий, мій, любий, серце холоне,
Падає з неба сонце червоне,
Падає з неба ранішня зірка,
Як мені сумно, як мені гірко,
Як мені гірко милий не знає,
Під старим дубом кінь замерзає.
Як мені жити милий не знає,
Під старим дубом кінь замерзає Под старым дубом конь стоит белый,
У меня был дорогой, у меня был милый,
Милый мой, дорогой, ты был у меня,
Падает с дуба листья зеленые,
Было зеленым, а стало желтым,
Почему от меня в даль пошел ты,
В даль пошел ты милый, молодой человек,
Под листьями желтым белый конь плачет.
Плачет, как ветер лошадь Сиятельный,
Милому ведьма встретилась вчера,
Встретилась вчера черная роза,
Милый с вечера продал ей душу,
Продал и душу, продал и волю,
И заболел, и сошел с ума,
Тай сошел с ума милый мой вчера,
Лошади, мой белый почему ты стал черный?
Бьет лошадь копытом землю под дубом,
Как жить, милый, мой дорогой,
Милый, мой дорогой, сердце стынет,
Падает с неба солнце красное,
Падает с неба утренняя звезда,
Как мне грустно, как мне горько,
Как мне горько мил не знает,
Под старым дубом лошадь замерзает.
Как жить мил не знает,
Под старым дубом лошадь замерзает | |
