anima.
вічножіноче начало розквітла кривавим нічна орхідея
земля розкриває уста і розчиняє два зморених тіла у роті
як часто нас зцілює те
що мало б розрізати блискавкою і обернути на попіл..
легкість чужої тіні у декольте вдовиного завтра
чиркає дзьобом надчуттєвою скляністю віри
навіть коли не лишається жодного raison d'etre
навіть коли не лишається жодного шансу
а кількість життів вичерпана
у банку сансари
кожен демон, який себе поважає,
перетворюється на кішку
і ступає надтонкою ниткою, натягнутою понад прірвою..
дихотомія серця і розуму холодна війна між так є і так має бути
стукають попід ребрами титановим молоточком
найважливіші слова для кожної жінки
є не я кохаю тебе
а – я хочу
від тебе дитину.
anima.
eternal feminine blossomed bloody night orchid
the earth opens its mouth and dissolves two weary bodies in its mouth
how often it heals us
which should be cut with a zipper and wrapped in ashes ..
the lightness of someone else's shadow in the widow's cleavage tomorrow
scratches his beak with a supersensible glass of faith
even when there is no raison d'etre left
even when there is no chance left
and the number of lives is exhausted
in a jar of samsara
every self-respecting demon
turns into a cat
and steps on an ultra-thin thread stretched over the abyss ..
the dichotomy of heart and mind the cold war between so is and so must be
knock under the ribs with a titanium hammer
the most important words for every woman
there is no I love you
and - I want
from you a child.