Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,- тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Моя любовь! Я перед тобой.
Бери меня в свои блаженные сны.
Только не сделай послушной рабой,
не обманут и крылья не отниму!
Не допусти, чтобы мир сошелся клином,
и не присно, для чего я живу.
Даруй мне у дороги тополиным
тяжелого солнца древнюю булаву.
Не дай мне запутаться в мелочах,
НЕ разменяй на спотичкы дорог,
ибо кости перевернуться в гробницах
горьких и гордых прадедов моих.
И у них была любовь, как у меня,
и от любви тьмарився им мир.
И их женщины хватали за стремена,
но что поделать - только к воротам.
А там, а там ... Жестокий шум боя
и звон мечей к третьей весны ...
Моя любовь! Я перед тобой.
Бери меня в свои блаженные сны.
