в Камінь-Каширськ ми поїхали з Дімою,
там виглядає так все по-дибільному.
але у нього дуже файні друзі.
ми там бухали чи на хаті, чи у лузі.
і там є Пашенька, він там все рішає,
купить бухло. тільки він там право має.
ну а Адамчик все ходить та й співає,
ну як же кльово йому, англійську він знає.
сумно і весело одночасно,
ще й дощара валить так невчасно.
добре. шо хоть баба не виганяє,
бо те. шо ми щас на хаті, вона не знає.
о точно, ще ж з нами була дівчина Аня,
але про неї я зовсім нічьо не знаю.
Женя, такий кудрявчик, там карти грає,
і коли програє, то кумедно присідає.
шо тут сказати ше, було дуже файно,
хоч там були ше якісь тіпи, та їх не пам'ятаю.
і в пісні цій зараз дуже банальна рима,
та пофіг, ладно, вона ж для вас написана.