Текст песни Алексей Бакуменко - Місто Натхнення

Сьогодні yсе інакше –
І люди, й повітря, блиск в очах.
Змінилося все на краще,
Неначе поїхав в мене дах.
Лиш з потягу на вокзалі
Побачив безхмарну неба блакить –
Відкрилися нові грані,
І закохався я в одну мить…
Нехай ідуть дощі,
Так тепло на душі.

Квітучі алеї заберуть мене в полон,
Відіб’ють в сумного повсякдення!
Затишні будиночки всміхаються з вікон,
Навколо – місто натхнення!

А старовинні храми
Вітають дзвоном сонця схід,
Між усіма вітрами
Розтоплюють в серцях наших лід.
Всюди усміхнені люди,
Похмурих нема ніде очей.
Так хочеться знов відчути
Усю казковість днів та ночей!
У серці назавжди
Залишились сліди.

Старенька бруківка заведе мене туди,
Де місто ховає своє серце.
Його я побачив, і відтоді назавжди
Я маю натхнення джерельце!