Я знаю час настав, і йти мені пора.
Іти в ліси Карпат з боївкою УПА.
Прощай моя дівчино, себе бережи.
Не плач моя кохана, вернусь я живим.
Востаннє я кажу тобі прощай,
Слова мої запам’ятай.
У вічі подивлюсь востаннє я тобі
Я не забуду їх блакить…
Вже третій день наш відділ під важким вогнем.
Лиш грім гармат, не замовкає кулемет.
Немає більше сил, боївка знищена уся -
У цьому вирі куль живим залишився лиш я!
Востаннє я казав тобі прощай,
Слова мої не забувай.
У вічі подививсь востаннє я тобі -
Я пам’ятаю їх блакить…
З боївкою УПА не відступав назад,
Залишився один не здався ворогам
Під пахвою граната в руках чека
І на вустах моїх залишились слова:
Я ж не один такий – кінець вам, москальня!
Волинь, Карпати й Львів – усі ідуть в УПА.
Нам не страшні тортури, не страшна нам смерть.
За волю України йдемо вперед!
Я бачу час настав і йти мені пора.
Іти в ліси Карпат з боївкою УПА…
I know the time has come, and it's time for me to go.
Go to the forests of the Carpathians with the UPA militant.
Farewell my girl, take care of yourself.
Don't cry, my beloved, I will return alive.
Last time I say goodbye to you,
Remember my words.
I will look you in the eye for the last time
I will not forget their blues…
For the third day our department is under heavy fire.
Only the thunder of guns, the machine gun does not stop.
No more forces, the militant is destroyed all -
Only I was alive in this whirlpool of bullets!
Last time I said goodbye to you,
Do not forget my words.
I looked you in the eye for the last time -
I remember them blue…
With the UPA militia did not retreat,
The only one left did not surrender to the enemies
Under the armpit of a grenade in the hands of a check
And the words remained on my lips:
I'm not alone - the end of you, Muscovite!
Volyn, the Carpathians and Lviv - all go to the UPA.
We are not afraid of torture, we are not afraid of death.
We are moving forward for the will of Ukraine!
I see the time has come and it's time for me to go.
Go to the forests of the Carpathians with the UPA militant…
