• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Іван Байдак - Хто вона

    Исполнитель: Іван Байдак
    Название песни: Хто вона
    Дата добавления: 01.10.2021 | 18:08:04
    Просмотров: 1
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Іван Байдак - Хто вона, а также перевод песни и видео или клип.
    Дивишся на неї і думаєш: хто вона,
    чому стала саме такою,
    які події цьому зарадили і чому не зустрів її раніше,
    коли, вона, ймовірно, була ще зовсім іншою?

    Чим вона живе і чого чекає,
    що любить і чого не може терпіти,
    чи палить: як часто і навіщо?
    Які її основні принципи та найзаповітніші мрії,
    чи буде відповідати на твої запитання і чи взагалі тобі вірить?

    Тобі цікаво, чи планує свої координати,
    чи має якийсь план чи намір,
    чи бодай формулу власного щастя.
    З практичного, що любить: чай чи каву,
    довгі нічні розмови чи терпкі мовчання,
    як переживає холодні ранки
    і чи потрібні їй твої зізнання.

    А вас попереду чекають довгі списки:
    пропущені трамваї, нічні повернення і прогулянки пішки,
    некомпостовані квитки та абонементи, туристичні магніти і відкритки,
    плакати улюблених гуртів і спільні молитви, телефонні рахунки, історії переписки.

    А потім вона скаже, що її більше не зачіпають твої вірші,
    не хвилюють сутінки і не заводять недопиті ковтки вина,
    скаже, що вини ТВОЄЇ в цьому нема
    і що на неї не діють доторки і твій голос,
    і поки трамвай ітиме по колії,
    ти уважно ловитимеш її погляд,
    щоб поволі, втрачаючи розум,
    дійти до того, що

    ми з одними вдаємо, що у щось віримо, з іншими залишаємось холодними звірами,
    у цьому немає ЇЇ вини, вона вийде на наступній зупинці,
    вона пройде повз образи і зради, синці і шрами,
    вона пройде все, щоб більше не каятись в храмах.

    Вона збереже гордість, щоб більше ніколи не оббивати чужі пороги,
    у неї немає часу на тебе, у тебе немає часу на цю прохолоду.
    Ти ж завжди змушував себе забувати дорогу,
    зрештою, як усім порядним поетам, тобі личить вранці зникати за рогом.
    Смотришь на нее и думаешь: кто она,
    почему стала именно такой,
    события этом помогли и почему не встретил ее раньше,
    когда, она, вероятно, была еще совсем другой?

    Чем она живет и чего ждет,
    что любит и чего не может терпеть,
    курит: как часто и зачем?
    Каковы ее основные принципы и самые заветные мечты,
    будет отвечать на твои вопросы и вообще тебе верит?

    Тебе интересно, планирует свои координаты,
    имеет какой-то план или намерение,
    или хотя бы формулу собственного счастья.
    С практической, что любит: чай или кофе,
    длинные ночные разговоры или терпкие молчания,
    как переживает холодные утра
    и нужны ли ей твои признания.

    А вас впереди ждут длинные списки:
    пропущенные трамваи, ночные возвращения и прогулки пешком,
    некомпостовани билеты и абонементы, туристические магниты и открытки,
    плакаты любимых групп и общие молитвы, телефонные счета, истории переписки.

    А потом она скажет, что ее больше не затрагивают твои стихи,
    не волнуют сумерки и не заводят недопитые глотка вина,
    скажет, что вины ТВОЕЙ в этом нет
    и на нее не действуют прикосновения и твой голос,
    и пока трамвай пойдет по пути,
    ты внимательно ловить ее взгляд,
    чтобы медленно, теряя разум,
    дойти до того, что

    мы с другом делаем, что в то верим, с другими остаемся холодными зверями,
    в этом нет его вины, она выйдет на следующей остановке,
    она пройдет мимо образы и измены, синяки и шрамы,
    она пройдет все, чтобы больше не каяться в храмах.

    Она сохранит гордость, чтобы больше никогда не обивать чужие пороги,
    у нее нет времени на тебя, у тебя нет времени на эту прохладу.
    Ты же всегда заставлял себя забывать дорогу,
    впрочем, как всем порядочным поэтам, тебе идет утром исчезать за углом.

    Смотрите также:

    Все тексты Іван Байдак >>>

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет