Кожна жінка звичайно б хотіла,
Щоби їй присвятили вірші,
Щоб не тільки ми прагнули тіла,
А торкалися також душі.
І на зустріч ми жінці ідемо,
Не помітиш, як ти вже й поет.
І для кожної є в нас поема,
І для кожної є в нас сонет.
І як хочеш від жінки кохання,
Римуй і шукай порівняння.
Я люблю тебе як
Синє небо літак,
Або, як синє море, моряк.
Чи, як вітер вітряк,
Чи, як гроші бідняк,
Чи, як ти перламутровий лак.
Бо ти в мене така,
Як пір'їнка легка
І пахуча, як гроно бузка.
Як травинка тонка,
Як тростинка гнучка,
І така ти у мене й сяка.
Бо кохати бажаємо всі ми,
Бо їй Богу, Їх варто кохать,
І щоранку шукаємо рими,
Щоби вночі їх з чимсь порівнять.
І у розпачі морщимо лоба,
Бо не в кожного Пушкіна хист.
Та для жінки важливіша спроба,
А вже потім - чи є у ній зміст.
І нехай вона була невдала,
Головне, щоб їй було не мало.
Я люблю тебе як
Українець гопак,
І як поле зелене буряк.
Як горілку козак,
Чи, як м'ясо хижак,
Чи, як вішалку любить піджак.
Бо ти в мене така,
Як гантелька тяжка,
Ти, як булочка з маслом м'яка.
Ти, як повна ріка,
Як трамплін для стрибка,
І така ти у мене й сяка.
Двадцять років як ми одружились,
Вже й не віриш, що був молодим.
Тільки в спогадах десь залишились
Порівняння і схильність до рим.
Все вирує і крутиться колом,
Та лиш спокою хоче душа.
Замість тіла - рибалка з футболом,
А все решта давно вже - лапша.
Та кохання років не боїться,
Я - твій козлик, а ти - моя киця.
Я люблю тебе як
Молотка любить цвях,
Як вареника любить друшляк.
Як каструльку баняк,
Як роботу лошак
Як трубу автогенний різак.
Бо ти в мене така,
Як центнер молока,
Ти надійна і вогнетривка.
А розумна яка,
Ніби впала з дубка,
І така ти у мене й сяка.
Кожна жінка звичайно б хотіла,
Щоби їй присвятили вірша,
Щоб не тільки ми прагнули тіла,
А кохала і наша душа.
Це питання мені небайдуже,
А тому, поки жінка жива,
Молода, або навіть не дуже,
Подарую їй ніжні слова. Every woman would usually like,
To devote her verses,
Not only do we want the bodies,
And also touched souls.
And we go to a woman meeting,
You will not notice that you are already a poet.
And for each we have a poem,
And for each we have sonnets.
And how do you want from a woman love,
Rhyme and look for a comparison.
I love you both
Blue sky plane,
Or, like the blue sea, a sailor.
Or, as the wind is a windmill,
Or, as money is poor,
Or like you mother of pearl lacquer.
Because you are like me,
Like a feather light
And it smells like a bunch of lilac.
Like a blade of grass,
As a reed is flexible,
And so you have me.
Because we all want to love,
Because to her God, they should be loved,
And every morning we look for rhymes,
To compare them with something at night.
And in despair, we wrinkle our forehead,
Because not every Pushkin has a hist.
But for a woman, a more important attempt
And then - whether it contains meaning.
And let it be a failure,
The main thing is that she was not enough.
I love you both
Ukrainian Hopak,
And like a field of green beets.
Like a Cossack vodka,
Or, like meat of a predator,
Or like a hanger, like a jacket.
Because you are like me,
As a dumbbell is heavy,
You are like a bun with butter soft.
You are like a complete river,
Like a springboard,
And so you have me.
Twenty years since we got married,
You don't even believe he was young.
Only memories are left somewhere
Comparison and inclination to Rome.
Everything whirls and spins,
But only the soul wants peace.
Instead of a body - fishing with football,
And all the rest for a long time - noodles.
But the love of the years is not afraid,
I am your goat and you are my pussy.
I love you both
The hammer loves the nail,
Like a dummy loves a colander.
Like a sauce pan,
How does a hood work
Like a pipe autogenous cutter.
Because you are like me,
As a quintal of milk,
You are reliable and fireproof.
And what a smart one,
Like falling out of an oak,
And so you have me.
Every woman would usually like,
To dedicate a poem to her,
Not only do we want the bodies,
And our soul loved too.
I do not care about this question,
So while the woman is alive,
Young or not very young
I give her gentle words. | |
