Тиха вода, тиха вода, та й лем на Бескиді,
Давно, давно я не была з милим на бесіді.
Рада би я, рада би я ту водицю пити,
Рада би я, рада би я з милим говорити.
Казав милий, казав милий, що мене попросить,
Як на горі, як на горі пшениню покосить.
Він покосив, він покосив, вже й осінь минає,
Він ся женить, він ся женить, а мене лишає.
Бодай тебе, мій миленький, в боці закололо,
Що так скоро твоє серце мене позабуло.
Не забув я, не забув я, лем собі думаю,
Де я з тобов, де я з тобов розмовляти маю.
Не рви, милий, не рви, милий, солодки малини,
Ой, не дури, ой, не дури нараз дві дівчини.
Дві дівчини, дві дівчини – то велика зрада:
Одна плаче, одна плаче – друга тому рада. The quiet water, quiet waters, and Lemma on Beskid,
Long, long ago I do not bыla of sweet in conversation.
The Council would I, advice that I would drink Flow,
The Council would I, the council would I sweet talk.
He said sweet, said sweet that I ask,
As the mount, to mount pshenynyu swath.
He pokosyv he pokosyv already and autumn passes
He Xia marries, he marries Xia, and I leave.
Let you, my nice little, stabbed in the side,
As soon as your heart pozabulo me.
Do not forget I have not forgotten I think a lemma,
Where I tobov where I have to talk with tobov.
Rvy not cute, not rvy cute, licorice, raspberry,
Oh, do not dury, oh no dury suddenly two girls.
Two girls, two girls - the great betrayal:
One cry, one cries - the second so happy. | |
