Йому не вистачало її погляду
подиву, від ненапудреного подвигу
Одна вона була із тих гарнітур
що тлумачили музику психів ту
Ей йоу Великі де знайти мені ліків
що позбавлять від цих ніжних бісів
Сам присів, просив, привидів,
привидіть мені моїх, не концервованих псів
Статика заполонила наш з тобою світ
Етика пустота якщо ти кріт
Сліпий, глухий колий її з тобою нема
Мабуть знали щось мая племя
Племя що давало мені наснаги
Хочеш виміряй ти став на ваги
Але знай, що духовний мій рай
Не в кілограмах, донт край
Емоцій лавина вуха між рядків
Дивись крізь пелину ти наших днів (яу)
Музика чи вона вибирай сам
А може сон?? Набридливий спам??
Якщо тварина я, зроби зі шкіри пергамент
Ти знаєш мені плювати на регламент
Але не вбивай душі буть дзеркалом її
При посадці ти відкривай шосі
Не хочу знову, емоційна градація
Рятує лиш дишева прострація
Твої мр3 це сенс життя
якщо ні духовна кастрація
Сміх, плач, огріхив лавина
Я знаю прийде суд і чекає гелютина
Тепер не сперичаюсь Фрейд був правий
Сублімація як не крути
Як жити так якщо вона манить
Я одержимий серце нею марить
І як не збити кулаки і не різати руки
Ще довго без кайданів терпітиму муки
