ПРІРВА
Не відчиняй мене,
Не розглядай мене
крізь призми.
Зачарований ти
У сні.
Не полицай мене,
Прокинувшись у теплій весні.
Я тебе боюсь
І з тобою бути хочу.
Ти вітай мене щоночі
Біля прірви на краю.
Запам'ятай мене.
Я вічно житиму
Під скронями твоїми.
Мої пісні ти вже зненавидів,
Ми тонемо у вічній війні.
Я тебе боюсь
I з тобою бути хочу.
Ти вітай мене щоночі
Біля прірви на краю.
Там, де сідaє туман
Сядь зі мною, поговори.
Що за право ти мав так тримати
Мої думки
В неволі?
Не відпускай мене.
Я вічно житиму
Під скронями твоїй голові.
RUS.
Не открывайте,
Не рассматривает меня
сквозь призмы.
очарованный ты
Во сне.
НЕ полицай меня,
Проснувшись в теплой весне.
Я тебя боюсь
И с тобой быть хочу.
Ты приветствуй меня каждую ночь
У пропасти на краю.
Запомни меня.
Я вечно буду жить
Под висками твоими.
Мои песни ты возненавидел,
Мы тонем в вечной войне.
Я тебя боюсь
И с тобой быть хочу.
Ты приветствуй меня каждую ночь
У пропасти на краю.
Там, где сидaе туман
Сядь со мной, поговори.
Что за право ты имел так держать
Мои мысли
В неволе?
Не отпускай меня.
Я вечно буду жить
Под висками твоей голове.
