Дощ між нами зависає; у душі твоїй стіна.
Літаки у небі знають, скільки коштує життя.
Може, я і не літаю, та у щастя є ціна.
Ти, мабуть, не пам'ятаєш, в чому суть серцебиття.
Сонце ллється крізь долоні,
Море омива пісок,
Але де у тому морі
Я знайду свій острівок?
Парасолька - то лиш захист,
Нам від неба не сховатись.
І втекти немає сенсу, -
Замкнуті усюди дверці.
Ти наповни серце змістом
І знайдеш у ньому місце.
І тоді, на зло образам,
Ми з тобою будем разом.
Вітер в серце завиває та кругом одна стіна.
Ти, напевно, вже пізнала суть того серцебиття.
Може, я звичайний хлопець, - ти не намальована!
І вночі далеко в полі я спалю ті почуття.
Місяць ллється крізь долоні,
Вуста солоні, мов вода.
Я за ночі ті безсонні
Все віддав би, і життя!
Дождь между нами зависает; в душе твоей стена.
Самолеты в небе знают, сколько стоит жизнь.
Может, я и не летаю, и в счастье является цена.
Ты, наверное, не помнишь, в чем суть сердцебиение.
Солнце льется сквозь ладони,
Море омыл песок,
Но где в том море
Я найду свой островок?
Зонт - это лишь защита,
Нам от неба не спрятаться.
И убежать нет смысла, -
Замкнутые всюду дверцы.
Ты наполни сердце содержанием
И найдешь в нем место.
И тогда, назло образам,
Мы с тобой будем вместе.
Ветер в сердце воет и кругом одна стена.
Ты, наверное, уже узнала суть сердцебиение.
Может, я обычный парень, - ты не нарисована!
И ночью далеко в поле я сожгу те чувства.
Месяц льется сквозь ладони,
Уста соленые, как вода.
Я за ночь те бессонные
Все отдал бы, и жизнь
