Я б із радістю когось спитав: «Як мені жити краще?»,
Та мудреці мене покинули на призволящі…
«О Боже, Хас, ти ж на себе не подібний»,
Та я не в бальних танцях і підтримка не потрібна…
І вже як місяці три, почав я жити без рим,
Не написав ані слова, в моїх віршів карантин..
Слова затерті до дир., в мільйонів новий кумир,
На стінах знятих квартир, намалював собі тир.
І розстріляв усі стіни, бо вони свідки подій,
Хотів багатства, тож Харон мій персональний водій.
І знову скажуть, що слова не залишились пустими,
Краще б Ви мовчали. Залишайтесь німими…
Приспів:
Світло на тінь, Серце на лід,
Я поміняв доля на слід…
Тишу на крик, щастя на мить,
Я віддав все, що мав, та до болю вже звик…
Моя залежність…
Моя залежність…
2
Так вже сталось, що я дому місяцями не бачу,
А рідне місто, за мною, колись навряд чи заплаче.
Тут, як і всюди, під*раси, які вірять формату,
Їм не важлива творчість, якщо нема зарплати.
Я деградую, як поет, бухаю, як скаженний,
Я нікудишній друг, і аж ніяк не наречений.
А ще є зайва вага, харчуюсь не по формулі,
Та я ваще «мудак», так пишуть бл*ді на форумі!
А я втратив насолоду часу, наче в’язень,
Поганий мікрофон, як завжди, пересушує зв’язки.
Якось все навколо стало настільки звичним,
Тільки хейтери, коли сосуть, ковтають глибше.
Приспів:
Світло на тінь, Серце на лід,
Я поміняв доля на слід…
Тишу на крик, щастя на мить,
Я віддав все, що мав, та до болю вже звик…
Моя залежність…
Моя залежність…
Світло на тінь, Серце на лід,
Я поміняв доля на слід…
Тишу на крик, щастя на мить,
Я віддав все, що мав, та до болю вже звик…
Моя залежність…Моя залежність… Я бы с радостью кого спросил: «Как жить лучше?»,
И мудрецы меня бросили на произвол ...
«О Боже, Хас, ты на себя не похож»,
Но я не в бальных танцах и поддержка не нужна ...
И уже как месяца три, начал я жить без рифм,
Нет сообщений ни слова, в моих стихов карантин ..
Слова затерты до дыр., У миллионов новый кумир,
На стенах снятых квартир, нарисовал себе тыр.
И расстрелял все стены, потому что они свидетели событий,
Хотел богатства, поэтому Харон мой персональный водитель.
И снова скажут, что слова не остались пустыми,
Лучше бы Вы молчали. Оставайтесь немыми ...
припев:
Свет на тень, Сердце на лед,
Я поменял судьба на след ...
Тишину на крик, счастье на мгновение,
Я отдал все, что имел, и до боли уже привык ...
Моя зависимость ...
Моя зависимость ...
2
Так уж случилось, что я дома месяцами не вижу,
А родной город, за мной, когда вряд ли заплачет.
Здесь, как и везде, во * расы, которые верят формата,
Им не важна творчество, если нет зарплаты.
Я деградирую, как поэт, бухаю, как скаженний,
Я никудышный друг, и отнюдь не жених.
А еще есть лишний вес, питаюсь не по формуле,
И я ваще «мудак», так пишут бл * ди на форуме!
А я потерял удовольствие времени, как узник,
Плохой микрофон, как всегда, пересушивает связи.
Как-то все вокруг стало настолько привычным,
Только Хейтер, когда сосут, глотают глубже.
припев:
Свет на тень, Сердце на лед,
Я поменял судьба на след ...
Тишину на крик, счастье на мгновение,
Я отдал все, что имел, и до боли уже привык ...
Моя зависимость ...
Моя зависимость ...
Свет на тень, Сердце на лед,
Я поменял судьба на след ...
Тишину на крик, счастье на мгновение,
Я отдал все, что имел, и до боли уже привык ...
Моя зависимость ... Моя зависимость ... Смотрите также: | |
