Гадав, все стане на свої місця, якшо крапаль підвину біт.
Та досі не відомий на відміну від "на відміну від".
І похер хто балванок там більше продав.
Аби не хавали фобії - підкинь-но дровішок, братан.
Часу море і там, я лиш одне збагнув.
Хто сказав, що не буває диму без вогню?
Я тут один, ніби Робінзон Крузо.
Рубить сон, саме тому я і не звоню.
Здається, задихається митець. І я
Не зволікаю, прагну допомогти, біжу.
Повітря катастрофічно не вистачає, а шум
не заважає. Отже, митець - це я.
Ляпну фарби на сірі борди.
Втрачати нічого мені. Мій час біжить б'ючи усі рекорди.
Переплатив, зате пливу з комфортом.
Слова звикли перетинатись, немов у сканвордах.
До мети не забув стежки. Але вітер
в кишенях моїх досі свистить, немов пташки.
Капає з неба - за вікнами темніє.
Моїм псам боятися нічого, а мені - є.
He thought everything would fall into place as the drops were lifted.
But still not known unlike "unlike".
And the fuck who sold the drum there more.
In order not to hide the phobia - throw the woods, bro.
Sea time and there, I only realized one thing.
Who said there was no smoke without fire?
I'm here alone, like Robinson Crusoe.
The dream is ruining, that's why I'm not calling.
It seems the artist is panting. And I
I'm not calling, I'm trying to help, I'm running.
The air is sorely lacking, but the noise
does not interfere. So the artist is me.
Stucco paint on gray boards.
To lose nothing to me. My time is running beating all the records.
Overpaid, but swim with comfort.
The words used to intersect as if they were in a skunk.
The goal did not forget the trails. But the wind
in my pockets it still whistles like a bird.
Dripping from the sky - getting dark outside the windows.
My dogs have nothing to fear and I have.
