NaUM:
Я нещодавно зустрів старого свого друга.
З його уст прозвучало строго, як висновок хірурга.
Та якось дивно - ні разу він не розмовляв,
А тут заговорив. Такі слова мені мовляв:
Привіт. Я та друга твоя сторона,
Що на вулиці являється у зовнішності ворона.
Ми поділені з тобою частинами інь-янь.
Чому стривожений? Всередину у себе заглянь.
Хоча чекай, тебе потрібно багато чому навчити.
Ти незграбний, не можеш у майбутнє шлях пробити.
Ну що зробити, даю час на роздуми тобі,
Щоб зрозуміти, як важливий я у твоєму житті.
Ці слова були останні. Їх сприйняв близько до фортеці серця.
Від усіх закрився і зачинились дверці.
Надалі не шукайте в епілозі ви моралі днів
Так, як розмовляв з відображенням у дзеркалі своїм.
Айлес:
Мій найлютіший ворог - мозок, повний пересторог.
З кожним заходом сонця він все більше видає тривог
Їх розкладаю по поличках, як книги педагог.
Я не Ван Гог, та по ночах в думках малюю епілог.
І свідок тільки Бог куди веде моя дорога.
Дорога вона мені, хоч до кінця дійду убогим.
Ноги оббиваючи об камені й чужі пороги,
Йду по курсу строго. Надіюсь, не зіб'юся з нього.
Не заради користі. Так просто, по совісті
Біжу, не оглядаючись, напористо, як Форест.
І я гори, стіни подолаю на шляху до свого Раю.
Залишаю за собою мости, що догорають.
З кожним днем все більше світу і менше світла бачу
Це значить - ні одного шансу даром не потрачу.
Знаєш, невдахам теж посміхається удача.
Там, де накосячив - розплачусь, а не розплачусь.
Студія 69, 2015 NaUM:
Я недавно встретил старого своего друга.
Из его уст прозвучало строго, как вывод хирурга.
И как-то странно - ни разу он не разговаривал,
А здесь заговорил. Такие слова мне мол
Привет. Я и вторая твоя сторона,
На улице является во внешности ворона.
Мы разделены с тобой частями инь-янь.
Почему встревожен? Внутрь в себя загляни.
Хотя жди, тебя нужно многому научить.
Ты неуклюжий, не можешь в будущее путь пробить.
Ну что сделать, даю время на размышление тебе,
Чтобы понять, как важен я в твоей жизни.
Эти слова были последними. Их воспринял близко к крепости сердца.
От всех закрылся и закрылись дверцы.
В дальнейшем не ищите в эпилоге вы морали дней
Так, как разговаривал с отражением в зеркале своим.
Айлес:
Мой злейший враг - мозг, полный опасений.
С каждым заходом солнца он все больше выдает тревог
Их раскладываю по полочкам, как книги педагог.
Я не Ван Гог, и по ночам в мыслях рисую эпилог.
И свидетель только Бог куда ведет моя дорога.
Дорога она мне, хоть до конца дойду убогим.
Ноги обивая о камни и чужие пороги,
Иду по курсу строго. Надеюсь, НЕ собьюсь из него.
Не корысти ради. Так просто, по совести
Бегу, не оглядываясь, напористо, как Форест.
И я горы, стены преодолею на пути к своему Рая.
Оставляю за собой мосты, догорают.
С каждым днем все больше мира и меньше света вижу
Это значит - ни одного шанса Даром не потрачу.
Знаешь, неудачникам тоже улыбается удача.
Там, где накосячив - расплачусь, а не расплачусь.
Студия 69, 2015 Смотрите также: | |
