Скільки пам'ятаю, скільки тут живу
Маємо дві мови, а Україну одну
Хіба це перешкоджує, їздити, грати
Навдяр, від цього можно з глузду з'їхати
Питання делікатне, питання не просте
Коли о витонченних справах мова в нас іде
Але чи варто руйнувати чиїсь почуття
Навряд це відкриє двері до кращого життя
В нас розмовляє на двох мовах народ
Чи власне від цього більша кількість турбот
Якщо вже так склалося і далі іде
Маємо дві мови, та й нехай так буде
Може для дяких в суспільстві є користь на цей час
Коли б поміж собою гризлись, а знов ніж сварити нас
На будь-якій підставі, за будь-яку ціну
Покласти на одну мову за негаразди всю вину
Якщо нас розділяти, то вже легше керувати
Часом кинути кістку, часом мордувати
На наших почуттях буде краще грати
Щоб ніщо не заважало нас с тобою грабувати
В нас розмовляє на двох мовах народ
Чи власне від цього більша кількість турбот
Якщо вже так склалося і далі іде
Маємо дві мови, та й нехай так буде
А дехто каже навпаки: "На всіх одна
Той хто працює, натираючи лодоні до крові,
І той хто краде мільони з суспільної казни
Всі ми є одна родина - холопи та пани
Суспільство має буди цілим, жити мають всі
Ті, хто живе в палацах с тими, хто у сміттях та у лайні"
А чи насправді так буває, ти розкажи мені
Хотів бі подивитись я наяву, а не у сні
В нас розмовляє на двох мовах народ
Чи власне від цього більша кількість турбот
Якщо вже так склалося і далі іде
Маємо дві мови, та й нехай так буде
