Приспів:
Львів – місто дощів,
Львів – місто моїх снів:
Запах кав’ярень,
Бруківки дощовий блиск.
Львів – замок на горі,
Львів – нічнії вогні,
Сплячі леви,
Та затишок старих вулиць.
Західна столиця нашої Держави
Запитайте нас: "Як справи?",
А ми Вам Високий Замок стоїть,
Отже, чудова ця мить,
Бо все як раніше – нічого не міняється
Місто таким самим залишається.
Сімсотрічна історія,
Карпатська територія,
Це моє місто – Львів,
І не потрібно тут слів
Тут самі почуття
Це знаєш ти, це знаю я
І всі, хто ріс з нами,
Хто гуляв під дощами,
Хто брав собі каву
Сідав до тебе на лаву,
Щоб сказати все і одночасно нічого.
Так, це звична розмова
Для нас – львів’ян,
Для панів та дам,
Для тих, хто з містом як одне ціле,
Для тих, кому футбол – зелене, біле.
Так буде завжди,
не зможу сказати "Ні"
На запитання "Ти любиш дощі?",
Бо це є стан моєї душі.
Приспів
Одне слово – Львів.
Західна столиця нашої Держави.
Ми зростали з нею, вона зростала з нами.
І навіть часом здається,
що без цього міста серце вже не б’ється.
Кожна вулиця – це куточок моєї душі.
Їх настільки багато, що в ній можна заблукати.
Про це місто поети складають вірші.
І не дарма – тут є про що складати.
Одне слово – Львів.
Місто царських звірів,
Місто княжої краси.
Відчуйте її в повній мірі.
Ми вам представляємо перлину України.
Це наше місто: будівлі, парки й стіни.
Це все рідне з дитинства, і знайоме усім.
Це наше місто, і це наш дім.
Отже пісня кінчається, тільки декілька слів,
І ми з вами прощаємось, залишається Львів.
Приспів (2) припев:
Львов - город дождей,
Львов - город моих снов:
Запах кафе,
Мостовой дождевой блеск.
Львов - замок на горе,
Львов - ничнии огне,
Спящие львы,
И уют старых улиц.
Западная столица нашего государства
Спросите нас: "Как дела?",
А мы Вам Высокий Замок стоит,
Итак, великолепная этот момент,
Потому что все как раньше - ничего не меняется
Город таким же остается.
Семисотлетней история,
Карпатская территория,
Это мой город - Львов,
И не нужно здесь слов
Здесь же чувства
Это знаешь ты, это знаю я
И все, кто рос с нами,
Кто гулял под дождями,
Кто брал себе кофе
Садился к тебе на скамью,
Чтобы сказать все и одновременно ничего.
Да, это обычная беседа
Для нас - львовян,
Для господ и дам,
Для тех, кто с городом как одно целое,
Для тех, кому футбол - зеленый, белый.
Так будет всегда,
не смогу сказать "Нет"
На вопрос "Ты любишь дождь?",
Потому что это состояние моей души.
припев
Одно слово - Львов.
Западная столица нашего государства.
Мы росли с ней, она росла с нами.
И даже порой кажется,
что без этого города сердце уже не бьется.
Каждая улица - это уголок моей души.
Их настолько много, что в ней можно заблудиться.
Об этом городе поэты сочиняют стихи.
И не зря - здесь есть о чем складывать.
Одно слово - Львов.
Город царских зверей,
Город княжеской красоты.
Почувствуйте ее в полной мере.
Мы вам представляем жемчужину Украины.
Это наш город: здания, парки и стены.
Это все родное с детства, и знакомо всем.
Это наш город, и это наш дом.
Итак песня кончается, только несколько слов,
И мы с вами прощаемся, остается Львов.
Припев (2) Смотрите также: | |
