Дощ над озером означає для риб
Лиш дорогу до неба, сусіднього з раєм,
Але зграї сріблясті пірнають углиб
І вмирають беззвучно, а ми не вмираєм.
Ми ховаєм в кишені тютюн про запас,
Номери телефонів, ключі, амулети
Від зрад, але зради весь час
Переслідують нас, пролітають комети,
У вологій траві прослизають вужі,
Саламандри мандрують, повзуть черепахи.
Нам ніколи, мабуть, не дійти до межі,
За котрою немає ні смутку, ні часу,
Бо під дахом чужим ми марнуємо ніч
Віч-на-віч із собою, безжальні, мов діти,
І крізь сльози не бачимо власних облич,
І крізь сміх не уміємо просто радіти...
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Наші вікна виходять на площі й мости,
На перони вокзалів, на вежі і брами.
Вечорами складаємо довгі листи,
А під ранок лиш попіл летить за вітрами.
Нам апостолів не назбирати й восьми
Але й ті розбіжаться, ми завжди в дорозі –
На гучних перехрестях стрічаємось ми,
А прощаємось похапцем десь там на розі.
Нас ніхто не впізнає, хоч знають усі,
Отже, завжди втікати – це просто потреба,
Або звичка, принаймні ще й досі осі
Обертання не знайдено нашому небу.
Ми любити себе дозволяєм, але
Нам любити навзаєм не вільно нікого
I життя наше вічне нікчемне мале,
І безглузде в відсутності справжнього Бога.
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Нам би крихту надії, повітря, води б,
Адже нас небагато, а скільки – не знаю.
Дощ над озером, що означає для риб? -
Для нас він нічого не означає.
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Ми, ми - Боги... Ми - Боги...
Ми, ми - Боги... Ми - Боги... Rain over the lake means fish
Only the way to heaven, adjacent to paradise,
But flocks of silver dive deep
And they die silently, and we do not die.
We hide in our pockets tobacco stock,
Phone numbers, keys, amulets
From betrayal, but betrayal all the time
They are chasing us, comets are flying by,
In the wet grass slip snakes,
Salamanders travel, turtles crawl.
We will probably never reach the limit,
For which there is neither sorrow nor time,
Because under someone else's roof we spend the night
Face to face with themselves, ruthless as children,
And through tears we do not see our own faces,
And through laughter we can't just rejoice ...
We, we are Gods ... We are Gods ...
We, we are Gods ... We are Gods ...
Our windows overlook the squares and bridges,
On the platforms of stations, towers and gates.
In the evenings we compose long letters,
And in the morning only ashes fly in the winds.
We do not have to gather eight apostles
But they will also run away, we are always on the road -
At loud intersections we meet,
And we say goodbye in a hurry somewhere on the corner.
No one recognizes us, although everyone knows
So, always running away is just a necessity,
Or a habit, at least still an axis
Rotation is not found in our sky.
We allow ourselves to love, however
We are not free to love each other
And our eternal life is insignificant,
And meaningless in the absence of the true God.
We, we are Gods ... We are Gods ...
We, we are Gods ... We are Gods ...
We would have a crumb of hope, air, water,
After all, there are few of us, and I don't know how many.
Rain over the lake, what does it mean for fish? -
It means nothing to us.
We, we are Gods ... We are Gods ...
We, we are Gods ... We are Gods ...
We, we are Gods ... We are Gods ...
We, we are Gods ... We are Gods ... Смотрите также: | |
