Не журись, коли сонце знов сідає:
буде новий день, буде новий день,
Прийде світанок, й заспівати півні мусять,
Видихни цей день, і той смуток, який душить.
Вставай і йди,
Босими ногами розбуди росу,
Вставай і йди,
Заведи розмову з Богом, і вклонися сонцю,
І горизонту, шо дає дорогу,
Тобі дорогу.
Подякуй пташці за ранковий спів:
Та пісня вічна, і не вийде з моди,
Не бійся йти, не бійся йти у ліс, а в нім вовків,
Бо ті вже ситі, і п‘ють джерельну воду.
Не бійся новизни, лети у вись,
Стань в небі хмарою, лети за вітром,
Йди навмання, і ти прийдеш кудись,
Стань особливим кольором в палітрі.
Вставай і йди,
Босими ногами розбуди росу,
Вставай і йди,
Заведи розмову з Богом, і вклонися сонцю,
І горизонту, шо дає дорогу,
Тобі дорогу. Не горюй, когда солнце снова садится:
будет новый день, будет новый день,
Придет рассвет, и спеть петухи должны,
Выдохни этот день, и то грусть, который душит.
Вставай и иди,
Босыми ногами разбуди росу,
Вставай и иди,
Заведи разговор с Богом, и поклонись солнцу,
И горизонта, шо дает дорогу,
Тебе дорогу.
Поблагодари птичке за утреннее пение:
И песня вечная, и не выйдет из моды,
Не бойся идти, не бойся идти в лес, а в нем волков,
Ибо уже сыты, и пьют родниковую воду.
Не бойся новизны, лети ввысь,
Стань в небе облаком, лети по ветру,
Иди наугад, и ты придешь куда-то,
Стань особым цветом в палитре.
Вставай и иди,
Босыми ногами разбуди росу,
Вставай и иди,
Заведи разговор с Богом, и поклонись солнцу,
И горизонта, шо дает дорогу,
Тебе дорогу. | |
