День, ніч і навпаки
Ніч день з іншої строки.
Я, мої листи,
Олівець і нарешті ти
Є він, нема її
Вся любов на хентаї
Малюю тебе, малюю хентаї.
А тіло моє вогнем обпікає.
Бо ніби ножем свої візерунки,
Простим олівцем відверті стосунки
Де, де та межа
Тобі я своя-чужа
Веде лінія...
Не мене - твоє ім’я.
Він є, але він п’є
Її тіло, не моє.
Олівцем, ніби променем,
Намалюю іншою мене
Малюю тебе, малюю хентаї.
А тіло моє, вогнем обпікає.
Бо ніби ножем свої візерунки,
Простим олівцем відверті стосунки
Тіло... Вогнем...
А тіло як вогнем...
Я відчуваю тебе...
А тіло як вогнем,
А тіло... А тіло...
Я відчуваю!
І я малюю на хентаї, хентаї
Всьго чого в житті не має, не має
Минає день і ніч минає, минає
Тебе малюю на хентаї, хентаї
Малюю тебе, малюю хентаї.
А тіло моє, вогнем обпікає.
Бо ніби ножем свої візерунки,
Простим олівцем відверті стосунки
А тіло як вогнем...
А тіло як вогнем...
Я відчуваю тебе...
А тіло як вогнем
Я відчуваю тебе
А тіло... А тіло...
Я відчуваю!
Малюю тебе, малюю і знаю
Це не в житті, це на хентаї...
