він зробить масу компліментів і повіриш ти, а завтра їх забуде ось і все пора іти І ти з зонитком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим і з димом біль свій відпускаєш
напевно ти живеш ілюзіями ще вчорашніми, хотіла кави, а почалося все з шампанського і як завжди ця осінь за вікном дощі, пора романтиків і захотілося душі небесних відчуттів своїм він поглядом стріляє вино свічки і скрипка так душевно грає і ти вбиваєш фрази всі які тобі він скаже він з себе клеїть дурня коли свої карти скаже вичікує моменти задає просте питання а де саме ти живеш, чи вільна твоя спальня.. ти самовільно киваєш головою, багатий товстосун на цей вечір лише з тобою сідаєш ти з ним в таксі і танеш у його обіймах, приїхали мерсі підніматесь на ліфті а завтра ти вже плачеш і ридаєш у подушку і памятаєш компліменти які казав на вушко
він зробить масу компліментів і повіриш ти, а завтра їх забуде ось і все пора іти І ти із зонитком усі калюжі оминаєш, пускаєш дим і з димом біль свій відпускаєш
він зробить масу компліментів і повіриш ти, а завтра їх забуде ось і все пора іти І ти з зонитком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим...
шалена кількість компліментів в такі моменти хочеться поділити на малесенькі фрагменти запамятати все, життя як казка і хто б тільки подумав що цьому буде така розвязка Ти не відводила погляду від дешевих обманів він знав, ще кілька слів і ти уже на грані Погляд, подих слово все знову і знову. Ти вірила в його слова наче в молитву Богу тебе розводили строго, а ти велась і вже далеко не перший раз ти опеклась, але за весь цей час не відшукала підходящих фраз, гора образ, думки про нас, погляди мас Ти так захоплено вірила в безтурботне життя Була готова віддати всі мегабайти своо серця, але прийшов наступний день і зрозуміла ти, що компліменти всі ці були лиш пасткою у сіті
він зробить масу компліментів і повіриш ти, а завтра їх забуде ось і все пора іти І ти з зонитком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим і з димом свій сум відпускаєш
він зробить масу компліментів і повіриш ти, а завтра їх забуде ось і все пора іти І ти з зонитком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим
він знає безліч варіантів на які ти поведешся, знову робить компліменти ти йому смієшся де ж твої амбіції, де грації твої наївно віриш у казки, в історії Шекспіра Та тут все навпаки все має свою віру він для тебе ангел охоронець і ти в нього свято віриш казала покохала вперше і в останнє, тільки він не в стані оцінити те що має День за днем минає під дощову мелодію сидиш одна біля вікна звучать слова які тобі писав на березі Дніпра і твої почуття на грані, як мої рими рвані, біль приносить осінь раня і твої лілії покрились інієм на склі виводиш лінії поєднуєш два імені в самоті ти згадуєш усі фрагменти ночі дні..яскраві компліменти
він зробить масу компліментів і повіриш ти, а завтра їх забуде ось і все пора іти І ти з зонитком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим і з димом свій сум відпускаєш
він зробить масу компліментів і повіриш ти, а завтра їх забуде ось і все пора іти І ти з зонитком усі калюжі обминаєш, пускаєш дим... он сделает массу комплиментов и поверишь ты, а завтра их забудет вот и все время идти И ты с зонитком все лужи обходит, пускаешь дым и с дымом боль свой отпускаешь
наверное ты живешь иллюзиями еще вчерашними, хотела кофе, а началось все с шампанского и как всегда эта осень за окном дожди, пора романтиков и захотелось души небесных ощущений своим он взглядом стреляет вино свечи и скрипка так душевно играет и ты убиваешь фразы все которые тебе он скажет он собой балуется когда свои карты скажет выжидает момента задает простой вопрос а где именно ты живешь, свободна твоя спальня .. ты самовольно кивает головой, богатый товстосун на этот вечер только с тобой садишься ты с ним в такси и таешь в его объятиях, приехали мерси пидниматесь на лифте а завтра ты уже плачешь и рыдаешь в подушку и помнишь комплименты которых говорил на ушко
он сделает массу комплиментов и поверишь ты, а завтра их забудет вот и все время идти И ты с зонитком все лужи обходишь, пускаешь дым и с дымом боль свой отпускаешь
он сделает массу комплиментов и поверишь ты, а завтра их забудет вот и все время идти И ты с зонитком все лужи обходит, пускаешь дым ...
безумное количество комплиментов в такие моменты хочется разделить на маленькие фрагменты запомнить все, жизнь как сказка и кто бы только подумал что этому будет такая развязка Ты не отводила взгляда от дешевых обманов он знал, еще несколько слов и ты уже на грани Взгляд, дыхание слово все снова и снова. Ты верила в его слова как в молитве Богу тебя разводили строго, а ты велась и уже далеко не первый раз ты обожглась, но за все это время не нашла подходящих фраз, гора образ, мысли о нас, взгляды масс ты так восторженно верила в беззаботное жизнь была готова отдать все мегабайты своо сердца, но пришел следующий день и поняла ты, что комплименты все эти были лишь ловушкой в сети
он сделает массу комплиментов и поверишь ты, а завтра их забудет вот и все время идти И ты с зонитком все лужи обходит, пускаешь дым и с дымом свою печаль отпускаешь
он сделает массу комплиментов и поверишь ты, а завтра их забудет вот и все время идти И ты с зонитком все лужи обходит, пускаешь дым
он знает множество вариантов на которые ты поведешься, снова делает комплименты ты ему смеешься где же твои амбиции, где грации твои наивно веришь в сказки, в истории Шекспира Но здесь все наоборот все имеет свою веру он для тебя ангел хранитель и ты в него свято веришь говорила полюбила впервые и в последний, только он не в состоянии оценить то, что имеет День за днем проходит под дождливую мелодию сидишь одна у окна звучат слова которые тебе писал на берегу Днепра и твои чувства на грани, как мои рифмы рваные, боль приносит осень раня и твои лилии покрылись инеем на стекле выводишь линии объединяешь два имени в одиночестве ты вспоминаешь все фрагменты ночи дни..яскрави комплименты
он сделает массу комплиментов и поверишь ты, а завтра их забудет вот и все время идти И ты с зонитком все лужи обходит, пускаешь дым и с дымом свою печаль отпускаешь
он сделает массу комплиментов и поверишь ты, а завтра их забудет вот и все время идти И ты с зонитком все лужи обходит, пускаешь дым ... | |
