оранджеровка - Андріан Крисак
слова та музика - Влад Каленіков
Недопалки лежать у попільничках
Дощ краплями погасить вугілець
Чекаю мовчки я електричку
Що має шлях в один кінець
На лавах люди голови схиляють
І часом чути тихий плач
Ридають вони гірко, бо вже знають
В останнє грішну землю бачать
Приспів.
Я сяду на експрес, що зветься раєм
В кондуктора придбаю я білет
А сльози по щоках немов по склу стікають
І вітер забирає сторінки газет
Я згадую ті прекрасні миті
Ті посмішки безглузді та дурні
І фотографії від сильних злив розмитті
Де ми були щасливі та живі
Тепер у вічний путь я відправляюсь
Дорога в невідоме забуття
Вмить зрушить мій вагон, я посміхаюсь
Бо знаю - не дарма прожив життя
Приспів.
Я сяду на експрес, що зветься раєм
В кондуктора придбаю я білет
А сльози по щоках немов по склу стікають
І вітер забирає сторінки газет
Прошу не згадувати лихим словом
Надіюсь будете ви пам'ятать
Ніколи не побачимось ми знову
Ніколи не вернуся я назад
