Скільки не стираєш слід
Куди би не тікав, слідкує за в'язами крук
Істина стара, як світ
Зав'язані очі гірші зв'язаних рук
Спіши дивитись і бачити
Твоїх так мало днів, аби дійти мети
Поки вони не зникли неначе дим
І в дзеркалі тільки ти
Скільки би не пробував міняти шось і доки перекошений об стіни не вбивався би
Та у кожному натовпі майже нема тих, хто би перехожих не оцінював девайсами
Давайте ж рани загоїмо теликом і далі вже не помагає їм каністра йоду
В мене проблема зі словами, по-моєму деякі не там, де мали би, ми граємо в магістра Йоду
Говорять десь, поряд є сенс, він то рикає в мегафони, то ховається і тихо кличе
І я, вглядаючись на кавери на фоні, ніби камера в айфоні, намагаюся знайти обличчя
Та марний мій почин, комар не підточить, мабуть одна голова добре, та ліпше слот на дві
Коли поряд повно звірів, бо за тою ж брамою одним Веселая ферма, а іншим - Скотний двір
Скільки не стираєш слід
Куди би не тікав, слідкує за в'язами крук
Істина стара, як світ
Зав'язані очі гірші зв'язаних рук
Спіши дивитись і бачити
Твоїх так мало днів, аби дійти мети
Поки вони не зникли неначе дим
І в дзеркалі тільки ти
Мій найбільший страх все спонукає зупинитись і у цій погоні виявитись раптом м'ясом
Цей сатрап на в'язах, розіб'є чоло от-от, боятись є чого, бо мій найбільший страх - то я сам
Колія моя вся, хай викидало із неї, не рятувало міцне і такими саме стали дні в Криму
Коли я боявся, шо весь мій вимучений світ розвалиться і шо одного дня писати стане нікому
У вогні мости, я все, шо забрав собі - то пошарпані шкари і збитий дротами ранець
Їм, як мені, лестить, шо стіки років віддавши, далі лишаюсь вічним вискочкою - протуберанець
Та мені не соромно за жоден мій день, я зараз насідал дотошних повстидав би кожним
І на червоні килими не проміняв би точно, всі дороги, об які я постирав підошви
Я було пробував вступити до клубу, але там пантоміми дохєра і понту мінімум
Тож я збацав власний, і тепер дим іде клубами в небо там, де мій догорає кондомініум
Є надія ти, як і я, поставив окріп і він чекає того, хто кадрить останній гріх свій
Поки очі муляє, нехай хотіла би здаватись милою, огидна пика при бездарній грі
Скільки не стираєш слід
Куди би не тікав, слідкує за в'язами крук
Істина стара, як світ
Зав'язані очі гірші зв'язаних рук
Спіши дивитись і бачити
Твоїх так мало днів, аби дійти мети
Поки вони не зникли неначе дим
І в дзеркалі тільки ти No matter how much you erase the trace
Wherever he runs, the raven watches over the elms
Truth is as old as the world
Blindfolded are worse than blindfolded
Hurry up to look and see
You have so few days to reach your goal
Until they disappeared like smoke
And only you in the mirror
No matter how hard he tried to change the road, he would not kill himself until it was skewed against the walls
But in every crowd there are almost no people who would not appreciate passers-by devices
Let's heal the wounds with a heifer and the canister of iodine no longer helps them
I have a problem with words, in my opinion some are not where they should be, we are playing Master Yoda
They say somewhere, there is a sense nearby, he roars into megaphones, then hides and quietly calls
And I, looking at the covers in the background, like a camera in an iPhone, trying to find a face
But my initiative is useless, the mosquito will not erode, probably one head is good, but a slot for two is better
When there are a lot of animals nearby, because behind the same gate one is a Merry Farm, and the other is a Cattle Yard
No matter how much you erase the trace
Wherever he runs, the raven watches over the elms
Truth is as old as the world
Blindfolded are worse than blindfolded
Hurry up to look and see
You have so few days to reach your goal
Until they disappeared like smoke
And only you in the mirror
My biggest fear is that everything stops me and suddenly turns out to be meat in this pursuit
This satrap on elms will break his forehead, there is something to be afraid of, because my biggest fear is myself
My whole track, even if it was thrown out of it, did not save the strong, and the days in the Crimea became the same
When I was afraid that my whole tormented world would fall apart and that one day no one would be able to write
In the fire of the bridge, all I took away was shabby scissors and a backpack knocked down by wires
They, like me, are flattered that after giving away the stacks of years, I remain an eternal upstart - a prominence
And I'm not ashamed of any of my days, I now sat down meticulously ashamed of everyone
And on the red carpets would not change exactly all the roads on which I washed the soles
I was trying to join the club, but there is a pantomime of doher and pontoon at least
So I lost my own, and now the smoke goes in clubs to the sky where my condominium burns down
There is hope that you, like me, have put boiling water and he is waiting for the one who beats his last sin
While her eyes are clouded, let her want to seem cute, disgusting face at a talentless game
No matter how much you erase the trace
Wherever he runs, the hook watches the elms
Truth is as old as the world
Blindfolded are worse than blindfolded
Hurry up to look and see
You have so few days to reach your goal
Until they disappeared like smoke
And only you in the mirror Смотрите также: | |
