Що тобі ще потрібно? Лупиш холодним дощем в окріп
Як долотом ущент подрібнений, голос потоком мій щез у хрип
До доту б іще дотримати, там я дротом прищеплю крила
Окови ключем відкрию і в небо злечу під печерний крик
Система не терпить збоїв. Все готово до псевдогри
Суть якої - віддерти своє, та проти тебе карусель доктрин
Нескінченні черги за довідками, ставити лице під грим
Та мене не пройдеш без бою, поки не забереш усе до крихт
Хто ти, коли тебе немає у списку? Стій біля закритих брам
Продай себе, зграями стиснутий, або піди просити в храм
Ви готові за лозунги з ножами йти братом на брата
І вбиті лиця плебсу оживають на масових стратах
Поглянь на себе
Хаєш своє життя і ждеш із неба впало все би
Розучились думати, та вмієм подавати утробне ниття
Але силою ніхто ж вас не тяне ставати відром для сміття
Замість того, шоб взятись за себе - стадом рикати на барикади
Замість облич - набори кадрів, прямо накатом, без прав дорікати
Ляльки на нитках, здатні хіба матюкати владу
Замість підняти зад і привести власне життя до ладу
І хто вам винен, як не ви? Світла в очах не видно
Сліпо бродите, як сновиди по забитих стрічках новин
І поки ми чекаємо див, а вибори - лиш привід напитись
Мені би квиток світ за очі і тихо втекти десь...
