Ти цінуй, ти цінуй, що я з тобою,
Не тому що я найкраща,
А без болю.
Ти тримай, обіймай що є лиш сили,
Навіть, якщо натякну,
Що залишила.
Відчуваю, що дорослішаю,
Бо обличчя видає,
Як була дитина, так і є.
І цей перехід на пристпів,
Якого не існує,
Бо словами не намалюю,
Як тобою я живу....
Не ревнуй, бо повір нема до кого,
Я тобою дорожу,
Нескінченні наче коло
Почуття, ніби вперше у безодню,
Дотики такі холодні як без тебе я....
І цей перехід на пристпів,
Якого не існує,
Бо словами не намалюю,
Як тобою я живу.... Ты цени , ты цени , что я с тобой ,
Не потому что я лучшая ,
А без боли.
Ты держи, обнимай что есть только силы ,
Даже если намекну ,
Что оставила.
Чувствую , что взрослею ,
Потому что лицо выдает ,
Как был ребенок , так и есть.
И этот переход на пристпив ,
Которого не существует,
Потому словами не нарисую ,
Как тобой я живу ....
Не ревную , потому что поверь не к кому ,
Я тобой дорожу ,
Бесконечные как круг
Чувство , будто впервые в бездну ,
Прикосновения такие холодные как без тебя ....
И этот переход на пристпив ,
Которого не существует,
Потому словами не нарисую ,
Как тобой я живу .... Смотрите также: | |
