Сам
Скрипить підлога в моїм коридорі – я її топтав ногами.
Тепер караю свій папір своїми грішними словами.
Папери всі мої слова ковтають, загрібають, проклинають
І доводять всім і вам, що я тепер сам.
Хтось щось мені говорить, розпинається, доводить,
Вчить жити правильно, долати перешкоди...
Та іди ти!.. Якщо ти вмієш ще ходити по тім світі.
Я маю свою голову, нею вмію сам варити.
Я знав людей, я бачив їх, я з ними спілкувався,
Мав братів і друзів – в них розчарувався.
І тепер сиджу в кімнаті сам, дивлюся у вікно.
Я бачу те, що бачив завжди, я бачу те ж саме лайно.
Воно існує вже давно, ще як з’явилося життя,
Як перші люди вчинили перше кровопролиття.
Того гною до х**, але його віддам я вам.
Залишаюся без нього, просто краще буду сам.
Переглядаючи старі фотоальбоми своїх спогадів,
Блукаючи тенетами минулих здогадів,
Я чую крики із підвалу свого дитинства,
Я бачу кроки позмітало, а світ змінився не накраще.
І дихати стало мені важче. Почуття довіри вже пропало
Чи просто впало в яму, де похована моя наївність і простота.
Перекрийте крани, мені і так погано. Я тепер сам.
Можливо вдень, можливо серед ночі
Я напишу заповіт. Залишу в спадок очі вам.
Побачите те, що бачив я за все життя
І зрозумієте мене, чому хотів я бути сам. Himself
The floor creaks in my hallway - I stomped on it.
Now I punish my paper with my sinful words.
Papers swallow all my words, rake, curse
And they prove to everyone and you that I am now myself.
Someone says something to me, crucifies, proves,
Teaches to live correctly, to overcome obstacles ...
Yes, you go! .. If you can still walk around the world.
I have my own head, I can cook it myself.
I knew people, I saw them, I talked to them,
He had brothers and friends - he was disappointed in them.
And now I'm sitting in the room alone, looking out the window.
I see what I've always seen, I see the same shit.
It has been around for a long time, since life came into being,
As the first people committed the first bloodshed.
That manure to x **, but I will give it to you.
I'm left without him, I'll just be better myself.
Browsing through old photo albums of your memories,
Wandering the webs of past conjectures,
I hear screams from the basement of my childhood,
I see the steps swept away, and the world has not changed for the better.
And it became harder for me to breathe. The feeling of trust has already disappeared
Or just fell into a pit where my naivety and simplicity are buried.
Turn off the taps, I'm so sick. I'm alone now.
Maybe during the day, maybe in the middle of the night
I will write a will. I will leave your eyes as a legacy.
You will see what I have seen all my life
And you will understand why I wanted to be alone. Смотрите также: | |
