А й правда, крилатим грунту не треба.
Землі немає,
То буде небо.
Немає поля,
То буде воля.
Немає пари,
То будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина?
А що ж людина?
Живе на землі.
Сама не літає,
А крила має.
А крила має!
Вони, ті крила,
Не з пуху-пір’я,
А з правди,
Чесності і довір’я.
У кого – з вічного
Поривання.
У кого — з вірності
У коханні.
У кого — з щирості
До роботи.
У кого – з щедрості
На турботи.
У кого — з пісні,
Або з надії,
Або з поезії,
Або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має.
А крила має!
And the truth is, you don't need winged soil.
There is no land,
That will be the sky.
No field
That will be the will.
No couple
It will be clouds.
This is probably true of a bird…
And what about the man?
And what about man?
Lives on earth.
She does not fly,
And it has wings.
And it has wings!
They, those wings,
Not made of feathers,
And in truth,
Honesty and trust.
Who has - from the eternal
Rupture.
Who has - out of loyalty
In love.
Who has sincerity
To work.
Who - out of generosity
On the worries.
Who has a song,
Or out of hope
Or from poetry,
Or from a dream.
The man allegedly does not fly…
And it has wings.
And it has wings!
