Відсутність мрій
Заплутані схеми, відверті поеми
Мій страх в мені це так
Я їх відпускаю, навмисне вбиваю
Твій знак знов слово fuck
Зніміть свої маски, дозволю вам впасти
На дно, мені все одно
Як завжди всміхнетесь, з кайданів зірветесь
Знаю пізно...
Розквітати, у полі квітам колихати
До болі вітру, проливати
З повік сльози, дарувати
Небу грози, небу грози.
Я вас добре знаю, кудись посилаю
Ідіть, десь там збагніть
Коли повернетесь, слізьми захлинетесь
Все одно пізно...
Розквітати, у полі квітам колихати
До болі вітру, проливати
З повік сльози, дарувати
Небу грози, небу грози.
Знов терпіння зриває, у мені палає
Внутрішній мій подразник червоним мигає,
Знов лунають ці накази, нікчемні образи, однакові фрази.
Нас засліпили, а ще наші діди
Вас всіх кляли, вас ганьбили,
Всіх вас кляли, та й полягли.
Розв'яжіть же людям руки, потворні ви суки,
Вам потрібна лиш дівчина - моя Україна
Та її прекрасна спина, для вас ця калина,
Оголені груди - ні так не буде!
І уб'є вашу ціль відсутність мрій,
відсутність мрій, відсутність мрій.
