А мої ноги звикли, що земля – то їх асфальт
І ці будинки для очей – то є найкраща природа
Політики щось обіцяють нам з газетних шпальт
Та мої вуха лиш сприймають ноти мого айпода
Хитра погода не впливає на настрОю тон
Дощ поливає тротуари, де гуляєм ми троє
Хай обламається собі – нас гріє капюшон
Змокнем і так - ми не у місті, де підземне метро є
Я на роботу з рюкзаком, як в гори на похід
Мої карпати – то будинки дев’ятиповерхові
І кожен п’ятий в цьому місті – то є мій сусід
Тут всі знайомі – гарно виглядай, будь напоготові
Більшість з цих жителів не чули як Дніпро реве
Поки та меншість, що вгорі, не чує їхні потреби
Ти можеш виїхати з міста, що в тобі живе
Але то місто нізащО повір не виїде з тебе
Не знииш history - Бо то є місто Львів
Він обіймає тебе і так зі всіх сторін
Чуєш серця трепет – він як допінг тепер
Стуком з попід ребер Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ
Скільки кав’ярень протоптала твоя краща частина
І скільки пабів ще залишилось, де ми не бували
Он де на ровері у центрі – то є твоя дитина
І пахне кавою (тут) що б про запах твій не казали
Ми пролітали пів життя не підіймаючи погляд
В наших смартфонах – половина спілкування і чати
А все прекраснее – нагорі, воно не просто є поряд
А ми часами сліпнемо й не хочемо помічати
Робочі офіси з'їдають нас з середини
Спробуй півметра суєти! Хочеш з журбою пательню?
І ми прокинемось як завжди посеред зими
Щоб скуштувати в центрі міста із водою глінтвейну
Я так люблю часом твої списані тегами стіни
А інколи, дратують ті, що це малюють. Вандали!
Пробач за те, що у любові я своїй не постійний
За ті прогалини в стосунках, що між нами бували
Не знииш history - Бо то є місто Львів
Він обіймає тебе і так зі всіх сторін
Чуєш серця трепет – він як допінг тепер
Стуком з попід ребер Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ
