Василиха (жартівлива серйозна)
Як завжди, чоловіки втікають у шинок,
Коли хочуть заховатися від власних жінок.
І, як на мене, в цьому нема нічого дивного –
Це місце ідеальне для відпочинку активного!
Ого! – скаже жінка, коли таке почує. –
Ого! Сидить у шинку – навіть вдома не ночує!
І слів моїх не чує! Й мене не помічає!
Сидить собі, нівроку, – попиває чаю!
Але скажіть – чому б мені у шинку не сидіти?
Коли сварлива жінка? Коли плаксиві діти?
Коли у чоловіка роботи так багато,
Що хочеться від неї на край землі втікати?!
А в шинку так затишно, а в шинку так приємно!
Ми часу в цьому місці не гаємо даремно!
Я вам прогарантую конкретно-натурально –
Ми в шинку час проводимо інтелектуально!
Гарна, гарна, Василиха, гарна молодиця,
Наробилася й у полі, йде додому стиха.
Отож, одного разу сидимо собі з друзяками,
Попиваємо пива, заїдаємо раками.
П’ємо собі, їмо собі, коротше – гуляємо,
І на пікантні теми культурно розмовляємо.
Нікого не чіпаємо! Кого нам ще чіпати?
Усіх, хто був тут зайвим, ми викинули з хати!
Нехай лягають спати – нема що тут робити,
Коли така компанія зібралась посидіти!
А в шинку дуже весело, а в шинку дуже гамірно,
У декого з присутніх з’явились ліві наміри.
Кидають ласим оком до темного куточку,
Де місцеві хльорки розсілися рядочком.
На той момент і я також добряче розгулявся,
Хоча в кишені зайвий гріш давно вже не валявся.
Вирішую в шинкові лишатися до рана,
Аж, раптом, бачу – на порозі стоїть моя кохана!...
Наробилася й у полі новими серпами,
Заходю я у шиньочок – п’є милий з кумами.
Ніколи у житті я не чув такої лайки!
Ніколи у житті не було такої бійки!
Вона мене дубасила, немов стару фуфайку!
Вже вибила із мене всі гроші – до копійки!
Вона мене гатила, ображена за себе,
А я плювався кров’ю та благав – не треба!
Лежатиму в лікарні поки рани не загою,
Але від цього часу я до шинку – ні ногою!
Годі, годі, мій миленький, з кумами гуляти!
Ходім, ходім, мій миленький, снопики складати!
Я й не косив, я й не в’язав, складати не буду!
Одчепися, задрипана, бо щей бити буду!
А хоч же ж я задрипана, знають мене люди,
Три копиці сміття маю, на четверту буде.
Рають мене сусідоньки, ще й добрії люди,
Вези, вези сміття в поле - пшениченька буде.
Як вивезла сміття в поле, все ним устелила,
За моєю головою пшениця вродила.
Вези, вези, мій миленький, на базар пшеницю,
Купи, купи, мій миленький, червону спідницю.
Купи, купи, мій миленький, червону спідницю,
А я свою задрипану ще й вище підсмичу.
Гарна, гарна, Василиха, гарна молодиця,
Обернеться кругом себе – червона спідниця. Basil (jokingly serious)
As always, men flee to the tavern,
When they want to hide from their own women.
And, in my opinion, this is not surprising -
This place is perfect for active recreation!
Wow! - The woman will say when she hears this. -
Wow! He sits in a tavern - he doesn't even spend the night at home!
And he does not hear my words! And he doesn't notice me!
Sits to himself, new year - drinks tea!
But tell me - why don't I sit in the pub?
When is a quarrelsome woman? When are crying children?
When a man has so much work,
What do you want to run away from her to the edge of the earth ?!
And the ham is so cozy, and the ham is so nice!
We do not waste time in this place!
I will guarantee you specifically-naturally -
We spend time in the pub intellectually!
Beautiful, beautiful, Basil, beautiful young lady,
Done in the field, goes home verse.
So, one day we're sitting with friends,
We drink beer, eat crayfish.
We drink to ourselves, we eat to ourselves, in short - we walk,
And we talk culturally about spicy topics.
We do not touch anyone! Who else should we touch?
We threw everyone who was superfluous here out of the house!
Let them go to bed - there is nothing to do here,
When such a company was going to sit!
And the ham is very fun, and the ham is very noisy,
Some of those present had leftist intentions.
Throw a tasty eye to a dark corner,
Where the local chlorines settled in a row.
At that moment, I also had a good time,
Although there was no extra money in my pocket for a long time.
I decide to stay in the pub until the wound,
Suddenly, I see - my beloved is on the threshold! ...
Made in the field with new sickles,
I go to the pub and drink the sweetheart with the godparents.
I have never heard such a curse in my life!
There has never been such a fight in my life!
She beat me like an old sweatshirt!
She has already knocked all the money out of me - to the penny!
She hurt me, offended by herself,
And I spat blood and begged - no need!
I'll stay in the hospital until the wounds heal,
But from now on I'm not a tavern - not a foot!
Come on, come on, my dear, walk with the godparents!
Let's go, let's go, my dear, fold the sheaves!
I didn't mow, I didn't knit, I won't fold!
Unhook, you jerk, because I'm going to beat you!
And though I'm a jerk, people know me,
I have three piles of garbage, the fourth will be.
Neighbors advise me, even good people,
Carry, carry garbage to the field - there will be wheat.
As she took out the garbage in the field, she covered everything with it,
Behind my head, wheat grew.
Carry, carry, my darling, to the wheat market,
Heap, heap, my darling, red skirt.
Heap, heap, my darling, red skirt,
And I'll pull my rag even higher.
Beautiful, beautiful, Basil, beautiful young lady,
A red skirt will turn around. Смотрите также: | |
