19.11 Хто побачив зиму, весну, літо й осінь, той не побачить вже нічого радикально нового.
Пори року існують для того, щоб ніколи не набриднути, тому їх так скоро забуваємо. Вже через певний час стираються риси попереднього сезону, і осінь наступного року буде такою ж вражаючою, як і минулого.
Але сезони вимагають уваги. Не можна перетворювати найтонші зміни пори року в мінливість погоди — стало зимно, стало мокро чи ще якось неприємно.
Ми ж поводимося легковажно. Навіть наша мова виявляє цю байдужість. Араби мають кілька десятків слів, які означають відтінки кольору піску. Тільки піску. А
ескімоси знають сотню слів, що описують найрізноманітніші стани снігу — кольори, твердість, податливість. У них узагалі відсутнє слово «сніг». їхня мова має відповідники з одного слова, скажімо, «ранковому блискучому снігові, по якому
важко йти, бо зверху твердо, а під тим глибоко» — це все лише одне слово. І це — увага до власного середовища. А ми, вважаючи, що говоримо поетично, кажемо —
листя пожовтіло, жовте листя. Та хіба воно таке однакове? Хіба воно просто жовте?
І хіба так само жовте на дереві, в часі падіння і на землі? А на землі воно що — не міняє кольору залежно від того, чи лежить поодиноко, чи зібране у купу, чи полежало кілька хвилин, чи пару днів і ночей. А якщо ще був мороз або дощ?
Та осінь визначається не самим лише відтінком листя. Таких характеристик у неї безліч. Те, що вони забуваються, зовсім не виправдовує того, щоб їх не бачити і не намагатися запам'ятати. Немає вірнішої методики організації щоденного життя, ніж мудрого підпорядкування фенології — плинові змін у порах року. Якщо застосувати цю методику, то можете бути спокійними за власну голову — ніяких непорозумінь у ній не станеться. А до всього, що робиш — додасться особливий колорит непозбавленості сенсу. їжа буде ліпшою, сон цікавішим, вино цілющішим. Треба лиш відчути, як через тебе проходить зима, весна, літо і осінь.
19.11 Whoever saw winter, spring, summer and autumn will not see anything radically new.
The seasons exist so that we never get bored, that's why we forget them so soon. After some time, the features of the previous season are erased, and next fall will be as impressive as last year.
But the seasons require attention. You can't turn the subtlest changes of the seasons into the variability of the weather - it's cold, it's wet or something else.
We behave carelessly. Even our language shows this indifference. The Arabs have several dozen words that mean shades of sand. Only sand. AND
Eskimos know hundreds of words that describe a variety of snow conditions - color, hardness, pliability. They do not have the word "snow" at all. their language has equivalents in one word, say, “the morning shining snow on which
it is difficult to go, because it is firm on top, and deep under it ”is just one word. And this is attention to one's own environment. And we, believing that we speak poetically, say -
leaves yellowed, yellow leaves. But is it the same? Is it just yellow?
And is it just as yellow on the tree, at the time of the fall and on the ground? And on the ground it does not change color, depending on whether it lies alone, or gathered in a pile, or lay for a few minutes, or a couple of days and nights. And if there was still frost or rain?
But autumn is determined not only by the color of the leaves. It has many such characteristics. The fact that they are forgotten does not justify not seeing them and trying to remember them. There is no truer method of organizing daily life than the wise subordination of phenology - current changes in the seasons. If you apply this technique, you can rest easy for yourself - there will be no misunderstandings in it. And to everything you do - will add a special flavor of meaninglessness. food will be better, sleep more interesting, wine more healing. You just have to feel how winter, spring, summer and autumn pass through you. Смотрите также: | |
