Кинула стремена
Та в хатину. Вертається,
Несе йому сина.
Несповита, заплакана
Сердешна дитина.
«Осьде воно, подивися!
Де ж ти? Заховався?
Утік!.. нема!.. Сина, сина
Батько одцурався!
Боже ти мій!.. Дитя моє!
Де дінусь з тобою?
Москалики! голубчики!
Возьміть за собою;
Не цурайтесь, лебедики:
Воно сиротина;
Возьміть його та оддайте
Старшому за сина.
Возьміть його... бо покину,
Як батько покинув, —
Бодай його не кидала
Лихая година!
Гріхом тебе на світ Божий
Мати породила;
Виростай же на сміх людям!»
На шлях положила.
«Оставайся шукать батька,
А я вже шукала».
Та в ліс з шляху, як навісна!
А дитя осталось,
Плаче, бідне... А москалям
Байдуже; минули.
Воно й добре; та на лихо
Лісничі почули.
Біга Катря боса лісом,
Біга та голосить;
То проклина свого Йвана,
То плаче, то просить.
Вибігає на возлісся;
Кругом подивилась,
Та в яр... біжить... Серед ставу
Мовчки опинилась.
«Прийми, Боже, мою душу,
А ти — моє тіло!»
Шубовсть в воду!.. Попід льодом
Геть загуркотіло.
Чорнобрива Катерина
Найшла, що шукала.
Дунув вітер понад ставом —
І сліду не стало.
То не вітер, то не буйний,
Що дуба ламає,
То не лихо, то не тяжке,
Що мати вмирає;
Не сироти малі діти,
Що неньку сховали —
Їм зосталась добра слава,
Могила зосталась.
Засміються злії люде
Малій сиротині;
Виллє сльози на могилу —
Серденько спочине.
А тому, тому на світі,
Що йому зосталось,
Кого батько і не бачив,
Мати одцуралась?
Що зосталось байстрюкові?
Хто з ним заговорить?
Ні родини, ні хатини;
Шляхи, піски, горе...
Панське личко, чорні брови...
Нащо? Щоб пізнали!
Змальовала, не сховала...
Бодай полиняли!
V
Ішов кобзар до Києва
Та сів спочивати;
Торбинками обвішаний
Його повожатий,
Мале дитя, коло його
На сонці куняє,
А тим часом старий кобзар
Ісуса співає.
Хто йде, їде — не минає:
Хто бублик, хто гроші;
Хто старому, а дівчата
Шажок міхоноші.
Задивляться чорноброві —
І босе і голе.
«Дала, — кажуть, — бровенята,
Та не дала долі!»
Їде шляхом до Києва
Берлин шестернею.
А в берлині господиня
З паном і сем’єю.
Опинився против старців —
Курява лягає.
Побіг Івась, бо з віконця
Рукою махає.
Дає гроші Івасеві,
Дивується пані.
А пан глянув... Одвернувся...
Пізнав, препоганий,
Пізнав тії карі очі,
Чорні бровенята...
Пізнав батько свого сина,
Та не хоче взяти.
Пита пані, як зоветься?
«Івась». — «Какой милый!»
Берлин рушив, а Івася
Курява покрила...
Полічили, що достали,
Встали сіромахи,
Помолились на схід сонця,
Пішли понад шляхом.
cast stirrups
And in the hut. returns,
Carries a son.
Nespovyta, tearful
Unfortunate child.
"Osde it, look!
Where are you? Hidden?
Escaped! .. No! .. Son, son
Father odtsuravsya!
O my God! .. My child!
Where dinus with you?
Moskalyk! darling!
Vozmit a;
Not tsuraytes, darling:
It fatherless;
Vozmit it and Odda
The eldest son.
Vozmit it ... because leave,
As a parent left -
Let him not throwing
Disasters hour!
You sin to the light of day
Mother gave birth;
It grows well on people laugh! "
On the way laid.
"Ostavaysya seek father
And I was looking for. "
And the forest out of the way like mad!
A child ostalos,
Crying, poor ... But Muscovites
Indifferently; gone.
It is also good; and hurt
Foresters heard.
Biga boss Katra forest
Run and cry;
It proklyna his Yvana,
It weeps, it asks.
Runs on vozlissya;
Around looked,
And ravine ... traveling ... Among the pond
Silently found itself.
"Take, Lord, my soul;
And you - my body! "
Shubovst the water! .. Under ice
Down zahurkotilo.
browed Catherine
Have found that looking for.
Dunuv wind over the pond -
And the track was gone.
It is not the wind, it is not lush,
With oak breaks,
It does not matter, it is not difficult,
What mother dies;
No small children orphans,
With their mother hid -
He was left good reputation,
The grave was left.
Zasmiyutsya zliyi men
Minor fatherless;
Pour out tears to the grave -
Heart rest.
So, why in the world,
What remained to him,
Who is the father never saw
Mother odtsuralas?
What remained illegitimate?
Who will speak with him?
No family, no huts;
Ways sand, grief ...
Lordly face, black eyebrows ...
Why? To know!
Zmalovala not hid ...
Let polynyaly!
V
Went to Kyiv Kobzar
And sat down to rest;
wallet hung
His povozhatyy,
The small child, his circle
The sun Kunya,
Meanwhile, old kobzar
Jesus sings.
Who goes, goes - not expire:
Who bagel who have money;
Who is old, and girls
Shazhok mihonoshi.
Zadyvlyatsya chornobrovi -
And Bose and naked.
"Gave - they say - brovenyata,
And did not let fate! "
Going through to Kyiv
Berlin gear.
A hostess in Berlin
With Mr. and sem'yeyu.
He found himself against the elders -
Dust falls.
Ran Ivas, because of the window
Hand waving.
Gives money Ivas,
Ms. perplexed.
A gentleman turned away ... looked ...
Knew prepohanyy,
I learned tiyi brown eyes,
Black brovenyata ...
I learned the father of her son,
And does not want to take.
Ms ask how zovetsya?
"Ivas." - "Kako mylыy!"
Berlin moved and Ivas
Dust covered ...
Polichyly that Dostal,
We got up covering;
Prayed at sunrise,
Come over by. Смотрите также: | |
