ЛЕБЕДИН
«Я сирота з Вільшаної,
Сирота, бабусю.
Батька ляхи замучили,
А мене... боюся,
Боюсь згадать, моя сиза...
Узяли з собою,
Не розпитуй, бабусенько,
Що було зо мною.
Я молилась, я плакала,
Серце розривалось,
Сльози сохли, душа мерла...
Ох, якби я знала,
Що побачу його ще раз,
Що побачу знову, —
Вдвоє, втроє б витерпіла
За єдине слово!
Вибачай, моя голубко!
Може, я грішила,
Може, Бог за те й карає,
Що я полюбила —
Полюбила стан високий
І карії очі —
Полюбила, як уміла,
Як серденько хоче.
Не за себе, не за батька
Молилась в неволі —
Ні, бабусю, а за його,
За милого долю.
Карай, Боже! Твою правду
Я витерпіть мушу.
Страшно сказать: я думала
Занапастить душу.
Якби не він, може б... може,
І занапастила.
Тяжко було! Я думала:
«О Боже мій милий!
Він сирота — хто без мене
Його привітає?
Хто про долю, про недолю,
Як я, розпитає?
Хто обійме, як я, його?
Хто душу покаже?
Хто сироті убогому
Добре слово скаже?»
Я так думала, бабусю,
І серце сміялось:
«Я сирота: без матері,
Без батька осталась,
І він один на всім світі,
Один мене любить;
А почує, що я вбилась,
То й себе погубить».
Так я думала, молилась,
Ждала, виглядала:
«Нема його, не прибуде,
Одна я осталась...»
Та й заплакала. Черниця,
Стоя коло неї,
Зажурилась.
«Бабусенько!
Скажи мені, де я?»
«В Лебедині, моя пташко,
Не вставай: ти хвора».
«В Лебедині! Чи давно я?»
«Ба ні, позавчора».
«Позавчора?.. Стривай, стривай...
Пожар над водою...
Жид, будинок, Майданівка...
Зовуть Галайдою...»
«Галайдою Яремою
Себе називає
Той, що привіз...»
«Де він, де він?
Тепер же я знаю!..»
«Через тиждень обіцявся
Прийти за тобою».
«Через тиждень! через тиждень!
Раю мій, покою!
Бабусенько, минулася
Лихая година!
Той Галайда — мій Ярема!..
По всій Україні
Його знають. Я бачила,
Як села горіли;
Я бачила — кати ляхи
Трусилися, мліли,
Як хто скаже про Галайду.
Знають вони, знають,
Хто такий і відкіля він,
І кого шукає!..
Мене шукав, мене найшов,
Орел сизокрилий!
Прилітай же, мій соколе,
Мій голубе сизий!
Ох, як весело на світі,
Як весело стало!
Через тиждень, бабусенько...
Ще три дні осталось.
Ох, як довго!..
Загрібай, мамо, жар, жар,
Буде тобі дочки жаль, жаль...
Ох, як весело на світі!
А тобі, бабусю,
Чи весело?»
«Я тобою,
Пташко, веселюся».
«А чом же ти не співаєш?»
«Я вже одспівала...»
Задзвонили до вечерні;
Оксана осталась,
А черниця, помолившись,
В храм пошкандибала.
Через тиждень в Лебедині
У церкві співали:
Ісаія, ликуй! Вранці
Ярему вінчали;
А ввечері мій Ярема
(От хлопець звичайний!),
Щоб не сердить отамана,
Покинув Оксану:
Ляхів кінча; з Залізняком
Весілля справляє
В Уманщині, на пожарах.
Вона виглядає —
Виглядає, чи не їде
З боярами в гості —
Перевезти із келії
В хату на помості.
Не журися, сподівайся
Та Богу молися.
А мені тепер на Умань
Треба подивитись. swan
"I am an orphan of Vilshany,
Sirota, grandmother.
Father Poles tortured,
And ... I'm afraid
I'm afraid recollection, my blue-gray ...
Taken away from them,
Not asks, babusenko,
That was me.
I prayed, I cried,
Heart breaking,
The tears went dry, soul Merle ...
Oh, if I knew
As I see it again
What I see again -
Twice, three times would be borne
For a single word!
Sorry, my dove!
Maybe I sinned,
Maybe God for and punished
What I loved -
Fell in love with high status
And brown eyes -
Loved as she could,
As Darling wants.
Not for himself, not for his father
Praying in captivity -
No, Grandma, and for him,
For the sweet destiny.
Discipline, God! thy truth
I have to endure.
It is terrible to say, I thought
Soul soul.
If not, he could be ... maybe
And ruined.
Was heavy! I thought:
"Oh God, my dear!
He is an orphan - who without me
His welcome?
Who is the fate of grief,
As I Ask?
Who will embrace as I it?
Who will the soul?
Who fatherless poor
Good word say? "
I think so, grandmother,
And my heart laughed:
"I am an orphan, without a mother,
Without father ostalas,
And he alone in all the world,
One loves me;
And hear what I vbylas,
It also lose yourself. "
So I was thinking, praying,
Waited looked:
"No it will not come,
One ostalas I ... "
And cried. Nun,
Stoa circle it,
Zazhurylas.
"Babusenko!
Tell me, where am I? "
"The Swan, my bird,
Do not get up, you're sick. "
"The Swan! How long am I? "
"Ba no, the day before yesterday."
"The day before yesterday? .. Wait, Wait ...
Fires above water ...
Jew, house, Maydanivka ...
Galayda name is ... "
"Yarema Galayda
himself calls
The one that brought ... "
"Where is he, where is he?
Now I know .. "
"A week promised with
Come on you. "
"In a week! in a week!
Heaven, my eternal peace!
Babusenko, mynulasya
Disasters hour!
He Galayda - my Yarema! ..
Across Ukraine
His know. I saw,
As the village burned;
I saw - butchers Poles
Shaken, melted,
If a man say about Galayda.
They know they know
Who is and whence it
And anyone looking for! ..
I was looking for, I nayshov,
Eagle syzokrylyy!
Fly, my falcon,
My rock dove!
Oh, how fun the world,
How fun was!
A week later, babusenko ...
Three days ostalos.
Oh, how long! ..
Raking, Mom, fever, fever,
Will you daughter unfortunately, unfortunately ...
Oh, how fun the world!
And you, grandmother,
Is it fun? "
"I am you,
Bird veselyusya. "
"And why do you not eat?"
"I have odspivala ..."
Ringing to Vespers;
Oksana ostalas,
A nun prayed,
In poshkandybala temple.
A week in the Swan
The church sang:
Isa, face! In the morning
Yarema crowned;
In the evening my Jarema
(That guy usual!)
To angry chieftain,
Oksana cast off:
Liakhov Kincha; of iron ore
Marriage makes
In Uman district on fires.
It looks -
Looks is not going
From nobles to visit -
Carry a cell
In the house on the platform.
Do not worry, hope
And pray to God.
And I now in Uman
Must see. Смотрите также: | |
