Ой, у вишневому саду там соловейко щебетав.
Додому я просилася, а він мене все не пускав.
Милий ти мій, прошу тебе зоря зійшла, пусти мене.
Проснеться матінка моя, буде питать, де була я.
А ти, мила, скажи в отвіт: "Дивись, яка чудова ніч.
Весна іде, красу несе, а в тій красі радіє все.
Весна іде, красу несе, а в тій красі радіє все."
Доню моя, у чому річ, де ти гуляла цілу ніч?
Чому розплетена коса, а на очах бринить сльоза?
Коса моя розплетена - її подруга розплела.
А на очах бринить сльоза, бо з милим розлучилась я.
Мамо моя, прийшла пора, а я весела, молода.
Я жити хочу, я люблю, мамо, не лай дочку свою.
Я жити хочу, я люблю, мамо, не лай дочку свою.
Oh, the cherry orchard there schebetav nightingale.
Home I was asked to, but he did not let it.
O my dear, I beg you, the star came off, let me.
Prosnetsya my mother would ask where I was.
And you, my dear, tell a otvit: "Look, what a wonderful night.
Spring is coming, the beauty is, and rejoice in the beauty of it.
Spring is coming, the beauty is, and rejoice in the beauty of it. "
Daughter My, what a thing where you walked all night?
Why untwisted plait, and the eyes tear rings?
Cos my untwisted - rozplela her friend.
And the sight of tears shed because, as with sweet divorced me.
My mother, it's time, and I'm happy, young.
I want to live, I love, Mom, no barking his daughter.
I want to live, I love, Mom, no barking his daughter.
